Статті
  • Головна
  • Статті
  • Імунологічна ефективність застосування правцевого анатоксину при екстреній специфічній профілактиці правця у хворих на ранову інфекцію

Імунологічна ефективність застосування правцевого анатоксину при екстреній специфічній профілактиці правця у хворих на ранову інфекцію

Е.І.Гірка, М.С.Попов

КНП «Міська клінічна лікарня №2 імені професора О.О.Шалімова» Харківської міської ради

         Реферат. Мета. Вивчення імунологічної ефективності застосування правцевого анатоксину при проведенні екстреної специфічної профілактики правця хворим на ранову інфекцію.

Матеріали і методи. Проведено дослідження рівнів протиправцевого імунітету у хворих на ранову інфекцію, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні. Дослідження сироваток крові хворих проводилося у динаміці (при надходженні хворих, через 2 та 4 тижні після введення правцевого анатоксину) методом імуноферментного аналізу із застосуванням набору ІФА для визначення антитіл класу IgG до правцевого анатоксину «Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Результати дослідження вимірювались в Міжнародних Одиницях на мілілітр (МО/мл).

Результати та їх обговорення. Застосування правцевого анатоксину
АП-Біолік для екстреної специфічної профілактики правця призводить до набуття захисного рівня імунітету до правця через 2 тижні після щеплення та розвитку у всіх щеплених довгострокового імунного захисту через 4 тижні після щеплення.

Висновки. Встановлено імунологічну ефективність АП-Біолік при його застосуванні для екстреної специфічної профілактики правця у хворих з рановою інфекцією.

Ключові слова: АП-Біолік, правець, імунний захист.

Вступ

 Правець – специфічна форма ранової інфекції, що спричиняється анаеробною спороносною паличкою (Clostridium tetani) та проявляється тяжкою загальною інтоксикацією організму з переважним ураженням нервової системи [1]. Летальність при правці сягає 80,0 %, навіть при застосуванні найсучасніших методів лікування помирає 30,0-50,0 % хворих [2]. Високу летальність зумовлюють вікова структура захворілих (85,0 % складають люди похилого віку, переважно старші 60 років), порушення у проведенні як планової активної, так і активно-пасивної (після травми) імунізації, що не забезпечує належного захисного рівня протиправцевого імунітету; несвоєчасне звернення або незвернення населення по медичну допомогу з приводу травм; наявність регіонів з високим ризиком зараження, де ступінь обсіменіння грунтів правцевою паличкою дорівнює 95,0-98,0 % [3]. Зараження правцем відбувається при випадкових травмах, можливе зараження через укуси тварин, при позагоспітальних абортах або пологах, через опіки або відмороження, проникні пошкодження шлунково-кишкового тракту, гнійні запальні процеси. Безпосередньо від хворого здоровим правець не передається. Головний симптом правцевої інфекції – судоми на фоні постійного напруження скелетних м’язів. Правець зазвичай уражує всю нервову систему, розповсюджуючись зверху вниз. Першим характерним симптомом є напруження жувальних м’язів, що утруднює відкривання рота та судоми мімічних м’язів, внаслідок яких виникає «сардонічна посмішка». У подальшому у людини виникають труднощі з ковтанням. Легкий перебіг хвороби за відсутності щеплень зустрічається рідко. В цьому випадку інкубаційний період триває не менш 14 днів, а симптоми повільно наростають на протязі 5-6 днів. У важких випадках інкубаційний період триває менше тижня. У хворого часто буває вигнуте положення тіла з головою, відкинутою назад. Судоми можуть призвести до асфіксії та смерті. Можливі інсульти, паралічі, викривлення хребта та інші ускладнення [4,5,6]. Найбільш ефективним способом для запобігання правця є вакцинація. Діти повинні бути вакциновані у віці двох, чотирьох, шести і
18 місяців. У віці 6 і 16 років проводяться планові ревакцинації. Дорослим потрібно щеплюватись кожні 10 років [7].

Сучасна епідемічна ситуація з правця в Україні залишається напруженою. За останні 5 років (2015 – 2019) щорічно реєструється від 10 до 19 випадків цього захворювання. Показники захворюваності коливаються на рівні
0,02-0,04 на 100 тис. населення [8]. Враховуючи низькі рівні охоплення дорослого населення України плановою вакцинацією проти правця в умовах недостатнього забезпечення вакцинними препаратами упродовж 2010-2016 р. [9], особливого значення набуває питання проведення екстреної специфічної профілактики правця підлеглим контингентам відповідно до наказу МОЗ України від 05.08.99 № 198 “Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця”.

Матеріали і методи досліджень

Метою нашого дослідження було вивчити ефективність використання правцевого анатоксину при проведенні екстреної специфічної профілактики правця на підставі визначення напруженості протиправцевого імунітету перед імунізацією та через 2 і 4 тижні після введення анатоксину. З цією метоюпроведено вивчення напруженості імунітету до правця 34 хворим, які знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні № 2 (гнійному) КНП «Міської клінічної лікарні № 2 імені проф. О.О.Шалімова» Харківської міської ради за період січень-грудень 2019 року. Жінок було 20 (58,8%), чоловіків
14 (41,2%). Розподіл за віком: до 40 років – 3 особи (8,8%), від 40 до 50 років –
5 осіб (14,7%), від 50 до 60 років – 9 осіб (26,5%), від 60 до 70 років – 10 осіб (29,4%), від 70 до 80 років – 5 осіб (14,7%), старше 80 років – 2 особи (5,8%). За характером хірургічної патології хворі були розподілені наступним чином: гнійно-некротичні ускладнення синдрому діабетичної стопи були у 12 (35,3%) хворих, атеросклеротична гангрена нижньої кінцівки – у 9 (26,5%) хворих, бешихове запалення відмічалося у 6 (17,6%) хворих, посттромбофлебітичний синдром з трофічними виразками – у 6 (17,6%) хворих, відмороження пальців стоп IV ступеню – у 1 (2,9%) хворого. Дослідження, яке проводилось пацієнтам, мало комплексний характер і включало: 1) загальноклінічні методи дослідження, направлені на оцінку тяжкості стану пацієнта, діагностику ускладнень цукрового діабету та супутньої патології; 2) методи, направлені на оцінку гнійно-некротичних уражень; 3) методи дослідження кровообігу нижньої кінцівки. У лікуванні хворих приймали участь, окрім хірургів, терапевт, ендокринолог, анестезіолог-реаніматолог. Якщо було необхідно, до допомоги пацієнтам залучались суміжні спеціалісти. За показаннями проводили додаткові методи дослідження. Оцінка ступеню порушення кровообігу базувалась на результатах ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок. Поширеність гнійно-некротичних уражень стопи визначали на підставі клінічної оцінки поширеності осередку запалення, рентгенографії кісток стопи і ультразвукового дослідження м’яких тканин. В обов’язковому порядку всім хворим при госпіталізації у відділення проводився екстрений імунологічний контроль напруженості протиправцевого імунітету методом імуноферментного аналізу із застосуванням набору ІФА для визначення антитіл класу IgG до правцевого токсину «Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Результати дослідження вимірювались в Міжнародних Одиницях на мілілітр (МО/мл).

Результати досліджень та їх обговорення.

Результати аналізів та їх інтерпретація відповідно до інструкції виробника тест-системи наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Результати аналізів напруженості імунітету до правця та їх інтерпретація

МОд/мл Імунний захист Рекомендації щодо щеплення
<0,1 Захисту немає Негайний курс імунізації або бустерне щеплення та контроль через 4-6 тижнів
0,11-0,5 Захист є Бустерне щеплення та контроль через 4-6 тижнів
0,51-1,0 Захист є Контроль через 2 роки
1,1-5,0 Довгостроковий захист Контроль через 5-10 років
>5,0 Довгостроковий захист Контроль через 10 років

У тих випадках, коли хворі потребували бустерного щеплення (результат при екстреному імунологічному контролі 0,11-0,5 МО/мл), вводили 0,5 мл
АП-Біолік підшкірно у підлопаткову ділянку тіла. Хворим, у яких захист від правця був відсутній (показник напруженості імунітету до правця
< 0,1 МО/мл), вводили 1,0 мл (2 дози) АП-Біолік підшкірно у підлопаткову ділянку тіла (протиправцева сироватка не вводилася у зв’язку з відсутністю). У подальшому проводили контроль напруженості імунітету до правця через
2 та 4 тижні після щеплення. За результатами вивчення імунітету до правця були отримані наступні дані: у 21 (61,8%) хворого показники напруженості імунітету до правця склали 0,11 – 0,5 МО/мл, у 13 (38,2%) хворих відповідні показники були < 0,1 МО/мл. Усім хворим було проведено щеплення від правця згідно з показниками протиправцевого імунітету. Через 2 та 4 тижні після щеплення всім хворим був проведений контроль стану протиправцевого імунітету. Результати стану імунітету наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Результати стану імунітету до правця до щеплення, через 2 та
4 тижні після щеплення

Кількість хворих Напруженість протиправце-вого імунітету до щеплення, МО/мл Вид щеплення згідно з рекомендаціями [табл.1] Напруженість імунітету до правця через 2 тижні після щеплення, МО/мл Напруженість імунітету до правця через 4 тижні після щеплення, МО/мл
21 хворий 0,11 – 0,5 Бустерне щеплення 0,5 мл АП-Біолік У всіх хворих показник 0,51 -1,0 У всіх хворих показник 1,1 – 5,0
13 хворих < 0,1 Імунізація 1,0 мл АП-Біолік У 8 (61,5%) хворих показник 0,51 – 1,0 У 5 (38,5%) хворих показник 0,11-0,5 У всіх хворих показник 1,1 – 5,0

Як видно з наведеної таблиці, через 2 тижні після щеплення у всіх хворих відмічалося зростання показників протиправцевого імунітету до рівня захисних титрів, а через 4 тижні після щеплення у всіх хворих розвивався довгостроковий захист від правця. Алергічних реакцій на щеплення не відмічалося. У 3 (8,8%) хворих спостерігалося почервоніння шкіри в місці щеплення, яке минуло самостійно на 3 добу після щеплення.

Висновки

Таким чином, застосування правцевого анатоксину АП-Біолік (АТ «БІОЛІК», Україна) з метою екстреної специфічної профілактики правця у хворих хірургічного профілю через 2 тижні призводить до формування протиправцевого захисту у всіх щеплених, а через 4 тижні – до довготривалого імунного захисту проти правця. Алергічних реакцій на введення АП-Біолік не відмічалося.

Перелік літератури

  1. Бордаков ВН. Столбняк. Военная медицина. 2014; №4: с.105-10.
  2. Шестакова ИВ, Балахонова ИВ, Артемов АЕ. К вопросу об иммунопрофилактике столбняка. Сучасні інфекції. 2009; 3-4.
  3. Наказ MО3 України від 05.08.1999 № 198 «Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця»

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text

  1. Возіанова ЖІ. Інфекційні та паразитарні хвороби: В 3 т. К.: Здоров ’я, 2001;. 2. 696 с.
  2. Постовит ВА. Инфекционные болезни: Руководство. СПб.: Сотис, 1997.
    502 с.
  3. Cook TM, Protheroe RT, Handel JM. Tetanus: a review of the literature. British Journal of Anaesthesia. 2001; 87(3): 477-87.
  4. Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text
  5. Електронний ресурс: https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini
  6. Сіренко ІС, Мотика ОІ, Геник ІД. Імунопрофілактика дифтерії та правця в Україні: актуальні проблеми. Матеріали науково-практичної конференції «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 2015.

REFERENCES

  1. Bordakov VN. Stolbnjak. Voennaja medicina. 2014; 4: 105-10. (In Russ.).
  2. Shestakova IV, Balahonova IV, Artemov AE. K voprosu ob immunoprofilaktike stolbnjaka. Suchasnі іnfekcії. 2009; 3-4: 47-53. (In Russ.).
  3. Nakaz MO3 Ukrainy vid 05.08.1999 № 198 «Pro vdoskonalennia profilaktyky, diahnostyky ta likuvannia pravtsia».

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text (In Ukr.).

  • Vozianova ZhI. Infektsiini ta parazytarni khvoroby: V 3 t. K.: Zdorov ’ia, 2001; 2. 696 p. (In Ukr.).
  • Postovit VA. Infekcionnye bolezni: Rukovodstvo — SPb.: Sotis, 1997; 502 p. (In Russ.).
  • Cook TM, Protheroe RT, Handel JM. Tetanus: a review of the literature. British Journal of Anaesthesia. 2001; 87(3): 477-87 (In Engl.).
  • Nakaz MOZ Ukrainy vid 16.09.2011 № 595 «Pro poriadok provedennia profilaktychnykh shcheplen v Ukraini ta kontrol yakosti y obihu medychnykh imunobiolohichnykh preparativ». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text (In Ukr.).
  • https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini (In Ukr.).
  • Sirenko IS, Motyka OI, Henyk ID. Imunoprofilaktyka dyfterii ta pravtsia v Ukraini: aktualni problemy. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Infektsiini khvoroby suchasnosti: etiolohiia, epidemiolohiia, diahnostyka, likuvannia, profilaktyka, biolohichna bezpeka», Kyiv, 2015. (In Ukr.).

IMMUNOLOGICAL EFFICIENCY OF THE TETANUS TOXOID USE FOR THE URGENT SPECIFIC TETANUS PREVENTION IN PATIENTS WITH THE WOUND INFECTION

E. I. Hirka, M. S. Popov

         Summary. Aim. The present study aimed to analyze the effectiveness of tetanus toxoid administration during the urgent specific tetanus prevention.

Materials and methods. Thedetermination of tetanus immunity levels in patients with the wound infection before immunization, then 2 and 4 weeks after vaccination. Studies of blood sera of patients were carried out in dynamics by enzyme-linked immunosorbent assay using a set of test systems for determining IgG antibodies to tetanus toxoid «Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Results of the study were measured in International Units per milliliter (IU/ ml).

Results. The tetanus toxoid AP-Biolik using for the urgent specific tetanus prevention is induce protective tetanus immunity levels 2 weeks after vaccination and long-term specific immunity protection 4 weeks after vaccination.

Conclusions. The immunological efficiency of AP-Biolik using was established during its applying for urgent specific tetanus prevention in patients with the wound infection.

Keywords: AP-Biolik, tetanus, immunological efficiency.

ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ СТОЛБНЯЧНОГО АНАТОКСИНА ПРИ ЭКСТРЕННОЙ СПЕЦИФИЧЕСКОЙ ПРОФИЛАКТИКЕ СТОЛБНЯКА У ПАЦИЕНТОВ С РАНЕВОЙ ИНФЕКЦИЕЙ

Э.И.Гирка, М.С.Попов

Реферат. Цель. Целью работы было изучение иммунологической эффективности применения столбнячного анатоксина при проведении экстренной специфической профилактики столбняка у пациентов с раневой инфекцией.

Материалы и методы. Проведено определение уровней противостолбнячного иммунитета у пациентов с раневой инфекцией, находящихся на стационарном лечении в хирургическом отделении. Исследования сывороток крови больных проводилось в динамике (при поступлении, через 2 и 4 недели после введения столбнячного анатоксина) методом иммуноферментного анализа с использованием набора тест-систем для определения антител класса IgG к столбнячному анатоксину «Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Результаты исследования измерялись в Международных Единицах на миллилитр (МЕ/мл).

Результаты и их обсуждение. Применение столбнячного анатоксина
АС-Биолек для экстренной специфической профилактики столбняка приводит к приобретению защитного уровня иммунитета к столбняку через 2 недели после прививки и к развитию долгосрочной иммунной защиты через 4 недели после прививки.

Выводы. В ходе исследования установлена иммунологическая эффективность препарата АС-Биолек при его применении для экстренной специфической профилактики столбняка у пациентов с раневой инфекцией.

Ключевые слова: АС-Биолек, столбняк, имунная защита.Журнал «Харківська хірургічна школа», № 3, 2020, с. 54-56.

© 2021 АТ "БІОЛІК"