<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	
	xmlns:georss="http://www.georss.org/georss"
	xmlns:geo="http://www.w3.org/2003/01/geo/wgs84_pos#"
	>

<channel>
	<title>Біолік Фарма &#8211; фармацевтичний завод в Україні</title>
	<atom:link href="https://biolik.com.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://biolik.com.ua/</link>
	<description>Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</description>
	<lastBuildDate>Mon, 09 Jun 2025 12:29:17 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.4.8</generator>

<image>
	<url>/wp-content/uploads/2024/09/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%8F-180%D1%85180-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8F.png</url>
	<title>Біолік Фарма &#8211; фармацевтичний завод в Україні</title>
	<link>https://biolik.com.ua/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
<site xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">168314996</site>	<item>
		<title>Досвід застосування небулайзерної терапії лецитину (АЛЬВІЛУ) при гострих та хронічних захворювань легень в умовах пульмонологічного відділення</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%b0%d0%b8%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d1%97/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Степанец Алексей]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Jun 2025 12:24:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://biolik.com.ua/?p=5005</guid>

					<description><![CDATA[<p>С.В.Коваленко, О.Ю.Андрущак, І.В.Томко</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%b0%d0%b8%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d1%97/">Досвід застосування небулайзерної терапії лецитину (АЛЬВІЛУ) при гострих та хронічних захворювань легень в умовах пульмонологічного відділення</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>С.В.Коваленко, О.Ю.Андрущак, І.В.Томко</strong></p>



<figure class="wp-block-image size-full"><a href="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-scaled.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" width="1945" height="2560" src="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-scaled.jpg" alt="" class="wp-image-4999" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-scaled.jpg 1945w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-228x300.jpg 228w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-778x1024.jpg 778w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-768x1011.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-1167x1536.jpg 1167w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-1556x2048.jpg 1556w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_001-600x790.jpg 600w" sizes="(max-width: 1945px) 100vw, 1945px" /></a></figure>



<figure class="wp-block-image size-full"><a href="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-scaled.jpg"><img decoding="async" width="1909" height="2560" src="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-scaled.jpg" alt="" class="wp-image-5000" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-scaled.jpg 1909w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-224x300.jpg 224w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-764x1024.jpg 764w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-768x1030.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-1146x1536.jpg 1146w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-1528x2048.jpg 1528w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_002-600x804.jpg 600w" sizes="(max-width: 1909px) 100vw, 1909px" /></a></figure>



<figure class="wp-block-image size-full"><a href="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-scaled.jpg"><img decoding="async" width="1950" height="2560" src="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-scaled.jpg" alt="" class="wp-image-5001" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-scaled.jpg 1950w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-229x300.jpg 229w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-780x1024.jpg 780w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-768x1008.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-1170x1536.jpg 1170w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-1560x2048.jpg 1560w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_003-600x788.jpg 600w" sizes="(max-width: 1950px) 100vw, 1950px" /></a></figure>



<figure class="wp-block-image size-full is-style-default"><a href="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-scaled.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" width="1907" height="2560" src="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-scaled.jpg" alt="" class="wp-image-5002" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-scaled.jpg 1907w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-224x300.jpg 224w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-763x1024.jpg 763w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-768x1031.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-1144x1536.jpg 1144w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-1526x2048.jpg 1526w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2024/06/SCAN_20250609_131320309_004-600x805.jpg 600w" sizes="(max-width: 1907px) 100vw, 1907px" /></a></figure>



<p></p>



<p></p>



<p></p>



<p></p>



<p></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%b0%d0%b8%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d1%97/">Досвід застосування небулайзерної терапії лецитину (АЛЬВІЛУ) при гострих та хронічних захворювань легень в умовах пульмонологічного відділення</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">5005</post-id>	</item>
		<item>
		<title>ПРИМЕНЕНИЕ КВЕРЦЕТИНА В ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ФОРМЕ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%ba%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%86%d0%b5%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d0%b8%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ovtsiganok]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 17 Dec 2021 06:13:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://biolik.com.ua/?p=2978</guid>

					<description><![CDATA[<p>ПРИМЕНЕНИЕ КВЕРЦЕТИНА В ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ФОРМЕ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА Корж А.Н. Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра общей практики – семейной медицины В настоящее время особое внимание уделяется нормализации процессов энергетического обмена как ключевому звену патогенеза ишемической болезни сердца (ИБС). Кроме того, нарушение энергетического обмена и активация свободнорадикальных процессов способствует развитию дисфункции [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%ba%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%86%d0%b5%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d0%b8%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd/">ПРИМЕНЕНИЕ КВЕРЦЕТИНА В ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ФОРМЕ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div>
<h2><strong>ПРИМЕНЕНИЕ КВЕРЦЕТИНА В ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ФОРМЕ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА</strong></h2>
<p>Корж А.Н.</p>
<p><em>Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра общей практики – семейной медицины</em></p>
<p>В настоящее время особое внимание уделяется нормализации процессов энергетического обмена как ключевому звену патогенеза ишемической болезни сердца (ИБС). Кроме того, нарушение энергетического обмена и активация свободнорадикальных процессов способствует развитию дисфункции эндотелия коронарных артерий, которая является по современным представлениям независимым и существенным фактором прогрессирования коронарного атеросклероза [1, 2].</p>
<p>Механизм действия цитопротекторов включает в себя улучшение клеточного энергетического метаболизма и уменьшение содержания пероксидов в сосудистой стенке и крови. В основе оптимизации энергетического метаболизма лежит способность кардиоцитопротекторов стимулировать окисление глюкозы как наиболее выгодный с точки зрения экономии кислорода путь генерации энергии [3, 4].</p>
<p>Стабильная стенокардия является клиническим проявлением ишемии миокарда и представляет наиболее подходящую модель для изучения миокардиальной ишемии вследствие достаточно частой ее встречаемости в популяции, возможности воспроизведения ситуации «ишемии миокарда» с помощью тестов с физической нагрузкой, а также благодаря существующим методам оценки клинического течения стенокардии и эффективности проводимой терапии [5, 6].</p>
<p>При фармакотерапии стабильной стенокардии используют прежде всего т.н. «гемодинамически активные препараты» &#8211; хорошо известные антиангинальные и антиишемические средства, рекомендованные экспертами Европейского общества кардиологов (ЕОК) и Американской коллегии кардиологов/Американской ассоциации сердца (АКК/ААС) для лечения стабильной стенокардии &#8211; нитраты, b-адреноблокаторы, антагонисты кальция. Критерием успешной терапии стабильной стенокардии считается полное или почти полное устранение ангинозных приступов и возвращение пациентов к нормальной физической активности при минимуме побочных эффектов лекарственных препаратов. Однако использование гемодинамически активных препаратов в оптимальных терапевтических дозах часто бывает недостаточно эффективно и/или ограничено в силу различных клинических причин (снижение артериального давления, уменьшение сократительной способности миокарда, нарушение ритма и проводимости и т.д.).</p>
<p>Поиск, разработка и внедрение новых методов, улучшающих метаболическую ситуацию в зоне угрожающей ишемии миокарда и дополняющих принятые схемы терапии, является актуальным направлением в лечении стабильной стенокардии [7, 8]. Использование при ишемии лекарственных препаратов, способных прервать или уменьшить каскад неблагоприятных метаболических процессов в миокарде, имеет несомненные клинические перспективы.</p>
<p>Кверцетин относится к числу антиоксидантов, мембранопротекторов и ингибиторов катаболических ферментов, являясь ингибитором ряда оксидазных ферментов (особенно липоксигеназ), способствует увеличению содержания оксида азота в эндотелиальных клетках, а также в ишемизированном миокарде, что объясняет его кардиопротекторное действие [9-12].</p>
<p>Особый интерес представляет инновационный продукт кверцетина в липосомальной форме L-КВЕРЦЕТ компании “Биолек” (Харьков, Украина).</p>
<p>Преимуществами липосомальных форм является естественная биосовместимость липидного материала липосом с организмом, безопасная биодеградация, целенаправленная транспортировка активных компонентов благодаря предупреждению непосредственного воздействия на препарат-партнер ферментативных систем и особенностям фармакокинетики самих липосом, избирательность депонирования относительно тканей, находящихся в состоянии гипоксии, очагов воспаления; атоксичность, неантигенность, отсутствие системной токсичности или значимых побочных эффектов независимо от состава липидной матрицы [13].</p>
<p>Вещество, заключенное в липосомы, защищено от воздействия ферментов, что увеличивает эффективность действия добавки, неустойчивой в физиологических условиях. Еще одно важное преимущество липосом в качестве носителя – это постепенное высвобождение препарата, что увеличивает время его действия.</p>
<p>С точки зрения биологической совместимости липосомы идеальны в роли переносчиков активных компонентов. Они изготавливаются из природных липидов и поэтому нетоксичны, не вызывают нежелательных иммунных реакций и биодеградируемы [14, 15].</p>
<p><strong>Целью нашего исследования</strong>&nbsp;явилось изучение клинической эффективности и безопасности диетической добавки L-КВЕРЦЕТА в составе комплексной терапии больных ИБС со стабильной стенокардией напряжения II&nbsp;функционального класса с учетом их влияния на клиническое течение заболевания, толерантность к физической нагрузке и функциональное состояние эндотелия.</p>
<p><strong>Материал и методы исследования</strong></p>
<p>Объектом исследования стали 40 больных ИБС со стабильной стенокардией напряжения II–III&nbsp;ФК в возрасте от 39 до 74 лет (средний возраст составил 57,2±1,3 года), из них 36 мужчин и 24 женщины.</p>
<p>Критериями включения в исследование являлись:</p>
<p>•&nbsp;стабильное состояние больных в течение последних двух месяцев;</p>
<p>•&nbsp;удовлетворительная сократительная способность левого желудочка (фракция выброса более 40%);</p>
<p>•&nbsp;положительные результаты пробы с физической нагрузкой (развитие типичного приступа стенокардии, сопровождающегося появлением горизонтальной или косонисходящей депрессии сегмента ST&nbsp;глубиной более 1 мм на расстоянии 80 мс от точки j) и хорошая воспроизводимость результатов физической нагрузки;</p>
<p>•&nbsp;стабильный прием базовой терапии ИБС на протяжении не менее 4 недель;</p>
<p>•&nbsp;способность посещать амбулаторную клинику;</p>
<p>•&nbsp;подписанное информированное согласие пациента на участие в исследовании.</p>
<p>Критериями исключения служили: тяжелая или злокачественная артериальная гипертензия (АГ) (АД&gt;200/115 мм рт. ст.); прогрессирование АГ в течение последнего месяца; сердечно-сосудистая катастрофа в течение 3 мес до начала исследования; тяжелая сердечная недостаточность (III-IV&nbsp;ФК по NYHA); аритмии с выраженным расстройством гемодинамики, постоянная форма фибрилляции предсердий; клинически значимые заболевания органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, нервной системы; заболевания почек (креатинин сыворотки &gt;160 мкмоль/л) и системы кроветворения, требующие медикаментозного лечения или могущие значительно повлиять на оценку исследуемых параметров; злокачественные или аутоиммунные заболевания; тяжелые эндокринные заболевания (кроме компенсированного сахарного диабета&nbsp;–&nbsp;СД 2-го типа).</p>
<p>Для решения поставленных задач все больные были разделены на две группы (табл. 1):</p>
<p>Группа 1 (контрольная, n=20) – пациенты получали стандартную терапию, рекомендуемую для лечения стабильной формы ИБС (ингибиторы АПФ, антиагреганты, блокаторы β-адренорецепторов, статины).</p>
<p>Группа 2 (группа L-кверцета, n=20) – к вышеописанному медикаментозному комплексу был добавлен L-КВЕРЦЕТ (по 15 мл один раз в сутки).</p>
<p><em>Таблица 1.</em>&nbsp;<strong>Клиническая характеристика больных исследуемых групп</strong></p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td>Показатель</td>
<td>Группа 1, n=20</td>
<td>Группа 2, n=20</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">Пол</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;мужской</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;женский</p>
<p>Возраст, лет (M±m)</p>
<p>АГ</p>
<p>СД</p>
<p>Наличие инфаркта в анамнезе</p>
<p>Стаж стенокардии, лет</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>11</p>
<p>9</p>
<p>56,4±1,6</p>
<p>7</p>
<p>4</p>
<p>5</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>8</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>10</p>
<p>10</p>
<p>57,9±1,4</p>
<p>8</p>
<p>3</p>
<p>4</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>10</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группы были сопоставимы между собой по возрасту, полу, функциональному классу и стажу стенокардии, наличию инфаркта миокарда в анамнезе и распространенности в группе сопутствующей АГ (р&gt;0,05).</p>
<p>Общая продолжительность участия пациентов в исследовании составляла 6 недель и включала четыре визита: 0–я неделя – исходный визит; 2–я неделя – промежуточный визит; 4–я неделя – заключительный визит.</p>
<p>Больным всех исследуемых групп проведены следующие общеклинические методы обследования: опрос больных с детализацией жалоб, сбор анамнеза и физикальные методы обследования (общий осмотр, пальпация, перкуссия, аускультация). В течение всего периода наблюдения проводился ежедневный мониторинг частоты ангинозных приступов и количества потребляемых нитратов (нитроглицерин сублингвально). Больные самостоятельно фиксировали дату, количество ангинозных приступов в сутки и количество таблеток нитроглицерина в сутки, необходимых для их купирования. Для оценки динамики клинического течения заболевания врач определял среднее количество ангинозных приступов в неделю, периоды уменьшения и стабилизации приступов, а также среднее количество потребленных нитратов в неделю.</p>
<p>На каждом визите пациентам проводилось измерение АД в положении сидя, взвешивание, измерение окружности талии. Проведено изучение толерантности к физической нагрузке с помощью тредмил-теста по протоколу R.Bruce&nbsp;во время первого и последнего визитов, а также определялись показатели анализов крови (общий анализ и биохимия) и мочи.&nbsp;</p>
<p>Для оценки качества жизни больных в исследовании использовали «Сиэтлский опросник для стенокардии» (John&nbsp;A. Spertus&nbsp;и соавт.).</p>
<p>Степень выраженности эндотелиальной дисфункции определяли прямым методом, включавшим ультразвуковое импульсное допплерэхографическое исследование плечевой артерии с использованием ультразвукового сканера (линейного датчика с частотой 7 Мгц), с помощью которого определяли эндотелийзависимую и эндотелийнезависимую вазодилатации плечевой артерии в манжеточной и нитроглицериновой пробах, с последующим расчетом изменения диаметра плечевой артерии и коэффициента чувствительности эндотелия к напряжению сдвига).</p>
<p>Полученные данные были обработаны при помощи пакета SPSS Statistics&nbsp;17.0 (SPSS Inc., USA). Проверку нормальности распределений сравниваемых параметров проводили по критерию Колмогорова—Смирнова. Определяли основные статистические характеристики (уровень доверительной вероятности, для которой был построен данный доверительный интервал – 0,05). Для проверки гипотез о равенстве двух средних в выборках с нормальным распределением использовали парный двухвыборочный t-критерий Стьюдента, в остальных случаях – &nbsp;парный тест Вилкоксона. Проведен также корреляционный анализ с вычислением парных коэффициентов корреляции Пирсона, а также Спирмена и Кендалла для распределений, отличающихся от нормального. Для исключения влияний третьего фактора вычисляли частные корреляции. Средние значения величин с нормальным распределением представлены в виде M±SD. Для описания распределений, не являющихся нормальными, указывали медиану и интерквартильный размах в виде Ме (25%; 75%).</p>
<p><strong>Результаты исследования и их обсуждение</strong></p>
<p>Для оценки клинической эффективности L-КВЕРЦЕТА&nbsp;учитывалась динамика клинических характеристик (количество ангинозных приступов за сутки, количество принимаемого сублингвально нитроглицерина за сутки), толерантности к физическим нагрузкам, а также изменение качества жизни пациентов по Сиэтлскому опроснику.</p>
<p>Анализ результатов лечения в группах терапии на клиническое течение стенокардии показал, что применение L-КВЕРЦЕТА&nbsp;приводит к достоверному урежению частоты приступов стенокардии (табл. 2).</p>
<p>Частота ангинозных приступов при применении L-КВЕРЦЕТА<br />
(Группа 2)&nbsp;наблюдалась по окончании полного курса терапии и составила 67%. У больных, получавших L-КВЕРЦЕТ,&nbsp;достоверное уменьшение приступов стенокардии отмечалось к концу 1-й недели лечения (р=0,004 при t=3,012), в большинстве случаев на 6 сутки терапии, а количественная стабилизация приступов – на 2-й неделе, а именно на 12 сутки терапии. На<br />
3-й неделе терапии (по сравнению сo&nbsp;2-й неделей) отмечалась незначительная тенденция к уменьшению количества приступов (р=0,56 при t=0,63), на 4-й неделе (по сравнению с 3-й неделей) количество приступов практически не изменялось, достигая, однако, значительно достоверной разницы по сравнению с данными до начала лечения.</p>
<p>Аналогичную направленность носили результаты по изучению показателя <strong>«</strong>количество потребляемого нитроглицерина<strong>», </strong>который&nbsp;считается более объективным показателем эффективности лечения по сравнению с количеством болевых приступов. Полученные данные представлены в таблице 3.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Таблица 2.</em>&nbsp;Антиангинальная эффективность у больных исследуемых групп (количество приступов в сутки)</p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2">Группы</td>
<td colspan="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Количество приступов в сутки</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">До лечения</td>
<td>2-я неделя &nbsp;</td>
<td>4-я неделя</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>Группа 1</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группа 2</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>2,86±0,24</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>2,76±0,22</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>1,39±0,18</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>1,21±0,24</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>1,1±0,15</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>0,89±0,24</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Таблица 3.</em>&nbsp;Число таблеток нитроглицерина у больных исследуемых групп (количество таблеток в сутки)</p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2">Группы</td>
<td colspan="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Число таблеток нитроглицерина в сутки</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">До лечения</td>
<td>2-я неделя &nbsp;</td>
<td>4-я неделя</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>Группа 1</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группа 2</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>2,05±0,18</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>2,16±0,35</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>1,17±0,25</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>1,09±0,29</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>1,1±0,15</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>0,36±0,19</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Полученные нами данные свидетельствуют, что в группе больных, получавших L-КВЕРЦЕТ,&nbsp;количество принимаемых нитратов достоверно снизилось на 2-й неделе (по сравнению с первой), была выявлена достоверная тенденция (р=0,06 при t=1,78) к снижению на 3-й неделе (по сравнению со второй), а также менее значительная тенденция к улучшению на 4-й неделе терапии (р=0,45 при t=1,07).</p>
<p>Необходимо отметить, что назначение метаболической терапии &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;L-КВЕРЦЕТОМ&nbsp;не сопровождалось существенным влиянием на такие показатели гемодинамики, как артериальное давление (АД) и частота сердечных сокращений (ЧСС), регистрируемых в состоянии покоя, что свидетельствует о высоком профиле безопасности L-КВЕРЦЕТА. Не было выявлено достоверных отличий между этими показателями как внутри групп терапии, так и между группами. &nbsp;</p>
<p>Клиническая эффективность проводимой терапии сопровождалась улучшением толерантности к физической нагрузке в ходе проведения тредмил-теста (табл.4): наблюдалось увеличение продолжительности выполняемой нагрузки до появления депрессии сегмента ST≥1 мм и/или боли в группе больных, получавших L-КВЕРЦЕТ,&nbsp;на 20,5%.</p>
<p>Качество жизни (табл.5) у больных стенокардией напряжения<br />
II&nbsp;функционального класса достоверно улучшилось по итоговому значению SAQ&nbsp;в Группе 2 на 24,8% по сравнению с контрольной группой.</p>
<p>Таким образом, включение L-КВЕРЦЕТА&nbsp;в состав комплексной терапии у больных стабильной стенокардией напряжения II&nbsp;ФК приводит к улучшению клинического течения стенокардии, позволяет достоверно увеличить переносимость физических нагрузок, качество жизни пациентов и в конечном итоге – улучшить клиническое течение заболевания, что и является основной целью проводимого лечения.</p>
<p>Для изучения параметров эндотелиальной дисфункции всем пациентам была проведена проба с эндотелийзависимой вазодилатацией.</p>
<p>Проведена оценка влияния групп терапии L-КВЕРЦЕТА&nbsp;на интегральный показатель, характеризующий глубину эндотелиальной дисфункции – коэффициент чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига К (табл.6).</p>
<p><em>Таблица 4.</em>&nbsp;Толерантность к физической нагрузке в группах лечения (M<u>+</u>SD)</p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2">Группы</td>
<td colspan="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тредмил- тест, &nbsp;&nbsp;сек.</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">До лечения</td>
<td>4-я неделя &nbsp;</td>
<td>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;p</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>Группа 1</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группа 2</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>228,0<u>+</u>60,9</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>210,0<u>+</u>73,0</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;240,5<u>+</u>55,4</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>253,1<u>+</u>115,0</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&gt;0.05</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&lt;0.05 &nbsp;</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Р-достоверность различия показателей до и после лечения &nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Таблица 5.</em>&nbsp;Динамика качества жизни в группах лечения (M<u>+</u>SD)</p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2">Группы</td>
<td colspan="3">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Итоговое значение SAQ, (%)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">До лечения</td>
<td>4-я неделя &nbsp;</td>
<td>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;p</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>Группа 1</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группа 2</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>55,06<u>+</u>16,01</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>51,10<u>+</u>15,00</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;59,49<u>+</u>12,78</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>63,77<u>+</u>10,16</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&lt;0.05</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&lt;0.01</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Р-достоверность различия показателей до и после лечения &nbsp;</p>
<p>L-КВЕРЦЕТ&nbsp;к исходу 4-недельной терапии увеличивал чувствительность эндотелия плечевой артерии к напряжению сдвига у больных с легкой и средней степенью тяжести эндотелиальной дисфункции. При изучении эндотелиальной дисфункции выявлена прямая корреляционная связь уровня прироста диаметра плечевой артерии при манжеточной пробе с толерантностью к физической нагрузке по данным тредмил-теста (г=0,723, р&lt;0,05).</p>
<p><em>Таблица 6.</em>&nbsp;Результаты пробы с эндотелийзависимой вазодилатацией в группах лечения (M<u>+</u>SD)</p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2">Группы</td>
<td colspan="3">Коэффициент чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига К</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">До лечения</td>
<td>4-я неделя &nbsp;</td>
<td>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;p</td>
</tr>
<tr>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>Группа 1</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Группа 2</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>0,10+0,015</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>0,09+0,13</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;0,11+0,031</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>0,14+0,018</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</td>
<td style="width:0px">&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&gt;0.05</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&lt;0.05</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p>Проведенное исследование показало безопасность применения&nbsp;L-КВЕРЦЕТА. Не было отмечено ни одного значимого побочного действия препарата. Проводимое лечение не оказало отрицательного влияния на АД и ЧСС. В обеих группах наблюдалась некоторая тенденция к снижению уровня анализируемых показателей, которая была клинически незначимой. Кроме того, не отмечено случаев артериальной гипотензии. За период наблюдения не зарегистрировано неблагоприятных изменений лабораторных показателей.</p>
<p><strong>Выводы</strong></p>
<p>1. Включение L-КВЕРЦЕТА&nbsp;в состав комплексной терапии у больных стабильной стенокардией напряжения II&nbsp;ФК приводит к улучшению клинического течения стенокардии, позволяет достоверно увеличить переносимость физических нагрузок и качество жизни пациентов.</p>
<p>2. Применение L-КВЕРЦЕТА улучшает&nbsp;показатели функции эндотелия по результатам манжеточной пробы, что является одним из основных факторов профилактики развития и прогрессирования атеросклероза и ИБС, а также обуславливает повышение эффективности антиангинальной фармакотерапии.</p>
<p>3. Применение L-КВЕРЦЕТА&nbsp;в комплексной терапии больных с ИБС отличается хорошей переносимостью. В проведенном исследовании не было зарегистрировано серьезных побочных реакций, так же, как и неблагоприятных изменений лабораторных показателей.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ</strong></p>
<p>1. Акимов А.Г. Перспективы применения миокардиальных цитопротекторов в кардиологической практике / А.Г. Акимов, В.Ю. Полумисков // Terra&nbsp;medica&nbsp;nova. –2005. – №4. – С. 6–9.</p>
<p>2. Драпкина О.М., Козлова Е.И. Новые способы оптимизации противоишемической терапии // Российский кардиологический журнал 2010; № 1. С. 82-84.</p>
<p>3. Золотарева Н.А. Изучение толерантности к физической нагрузке при сочетанном использовании мексикора и магнитотерапии у больных стабильной стенокардией напряжения / Золотарева Н.А., Медянка Ю.С. // Укр. мед. часопис. – 2011. – №5 (85). – С. 71–73.</p>
<p>4. Котляров А.А. Влияние метаболической терапии мексикором на течение брадиаритмий / А.А. Котляров, О.И. Аросланкина // Мед. совет. – 2007. – №4. –С. 71–75.</p>
<p>5. Медянка Ю.С. Влияние мексикора на липидный спектр крови у больных стабильной стенокардией напряжения / Ю.С. Медянка // Клінічна та експеримент. патологія. – 2011. – Т. Х, №2 (36 ч. 2). – С. 65–68.</p>
<p>6. Шляхто, Е.В. Метаболизм миокарда при хронической сердечной недостаточности и современные возможности метаболической терапии / Е.В. Шляхто, М.М. Галагудза, Е.М. Нифонтов // Сердечная недостаточность. – 2005. – №4. – С. 148-155.</p>
<p>7. Амосова Е.Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда, обусловленного ишемией: новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности / Е.Н. Амосова // Укр. кардиол. журн. – 2000. – №4. – С. 86–92.</p>
<p>8. Хлебодаров Ф.Е., Тюриков П.Ю., Михин В.П. Дисфункция сосудистого эндотелия и ее коррекция цитопротекторами у больных стабильной стенокардией напряжения и артериальной гипертонией // Российский кардиологический журнал.- 2009.-№ 6 (80).- c.34-38.</p>
<p>9. Lapshina L.A., Zolotaikina V.I. Oxidative stress in acute heart failure and role of antioxidant quercetine in its correction. International medical journal &#8211; 2009. – Vol. 15. &#8211; No3(59). &#8211; P. 45-51.</p>
<p>10. Role of 5-lypoxigenase in myocardial ishemia- reperfusion injury in mice / A. Adamek, S. Jung, C. Dienesch [et al.] // Eur. J. Pharmacol. – 2007. – 571(1). – P.51 – 54.</p>
<p>11. Кардиопротекторы / Чекман И.С., Горчакова Н.А., Французова С.Б. и др. / Под &nbsp;ред. И.С. Чекмана. – К., 2005. – 204 с.</p>
<p>12. Сергиенко И.В., Бугрий М.Е., Балахонова Т.В., Ткачев Г.А., Сергиенко В.Б. Возможность использования корректоров метаболизма в лечении пациентов с ишемической болезнью сердца и недостаточностью кровообращения // Рациональная фармакотерапия в кардиологии 2007; Т. 3. № 4. с. 25-31.</p>
<p>13. Григорьева А.С., Кацай А.Г., Коханович Н.Ф., Прохоров В.В., Стадниченко А.В., Швец В.И., Краснопольский Ю.М. Реальная нанофармакология: 25 лет разработки и применения липосомальных лекарственных препаратов в Украине /Фармаком 2016, № 1, с. 41-45.</p>
<p>14. Хромов А.С. Липосомальные препараты – реализация нанотехнологий в медицине. //Фармакологія та лікарська токсикологія, №2 (48)/2016 – С.14-23.</p>
<p>15. Свистельник А.В., Ханин А.Л. Липосомальные лекарственные препараты: возможности и перспективы / Медицина в Кузбасе, Т.13, № 2 2014.</p>
<p><em><u>Восточноевропейский журнал внутренней и семейной медицины, 2021, № 2.</u></em></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%ba%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%86%d0%b5%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d0%b8%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd/">ПРИМЕНЕНИЕ КВЕРЦЕТИНА В ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ФОРМЕ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">2978</post-id>	</item>
		<item>
		<title>ЗАСТОСУВАННЯ L-БІОКОМПЛЕКСА В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-l-%d0%b1%d1%96%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ovtsiganok]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 17 Dec 2021 05:59:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://biolik.com.ua/?p=2972</guid>

					<description><![CDATA[<p>УДК 616.2-005.4:616.379-008.64:615 Корж О.М., Филенко Я.М. Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна Хронічна серцева недостатність (ХСН) є одним з найважчих і прогностично несприятливих ускладнень захворювань серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, поширеність ХСН в загальній популяції становить 0,4-2%. Незважаючи на значні досягнення в лікуванні ХСН летальність при цій патології залишається високою [1, 2]. Пацієнти [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-l-%d0%b1%d1%96%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd/">ЗАСТОСУВАННЯ L-БІОКОМПЛЕКСА В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div>
<p><strong>УДК </strong><strong>616.2-005.4:616.379-008.64:615 </strong></p>
<p>Корж О.М., Филенко Я.М.</p>
<p><em>Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна</em></p>
<p>Хронічна серцева недостатність (ХСН) є одним з найважчих і прогностично несприятливих ускладнень захворювань серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, поширеність ХСН в загальній популяції становить<br />
0,4-2%. Незважаючи на значні досягнення в лікуванні ХСН летальність при цій патології залишається високою [1, 2]. Пацієнти з ХСН в анамнезі, незалежно від її типу, мають більший ризик виникнення &nbsp;ускладнень і смерті після госпіталізації з приводу &nbsp;COVID-19.</p>
<p>Найбільш частим проявом серцевої недостатності є систолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ), і причинами її виникнення вважають зниження скоротливості міокарда та фракції викиду (ФВ), зменшення серцевого викиду.</p>
<p>Захворюваність ХСН протягом багатьох років залишається незмінно високою. Підвищення ефективності лікування ХСН є однією з центральних проблем в сучасній кардіології і має велике медико-соціальне значення. Зростання числа хворих ХСН, особливо серед літніх людей, диктує необхідність пошуку нових лікарських препаратів, які не впливають на доставку кисню до міокарда і не володіють негативним хронотропним ефектом [2, 3].</p>
<p>Поєднання ХСН і метаболічного синдрому (МС) є частою клінічною ситуацією. Епідеміологічні дослідження свідчать, що 45% чоловіків і 18% жінок з недостатністю кровообігу страждають метаболічним синдромом [4]. Пацієнти з ХСН в поєднанні з МС відносяться до групи високого кардіоваскулярного ризику, що пояснюється більшою частотою і виразністю традиційних кардіоваскулярних факторів у осіб з МС, сумацією несприятливих чинників, що визначає прогноз для цих пацієнтів. Вплив будь-якого традиційного фактора ризику на рівень серцево-судинної смертності у хворих ХСН і МС багаторазово вище, проте особливу роль відіграє інсулінорезистентність, що полягає в основі патогенезу МС [5]. Крім того відзначено, що навіть у разі відсутності ХСН додаткове значення в розвитку серцево-судинних ускладнень при МС відіграють особливості ураження серця у пацієнтів з різними компонентами МС: електрична нестабільність міокарда лівого шлуночка (ЛШ), зміни варіабельності серцевого ритму, ішемічні та структурно-функціональні зміни міокарда ЛШ, а в міру збільшення кількості компонентів МС збільшується тяжкість цих порушень [6].</p>
<p>Особливий інтерес викликає застосування при серцево-судинній патології дієтічної добавки L-БІОКОМПЛЕКС (ліпосомальний) компанії «Біолік» (Харків, Україна), що випускається в ліпосомальній формі в комплекті L-карнітин + Тіоктова кислота.</p>
<p>Карнітин є природною речовиною, що бере участь в енергетичному метаболізмі, а також метаболізмі кетонових тіл, при цьому лише L-ізомер карнітину біологічно активний. L-карнітин здійснює протекцію при апоптозі, що зумовлена блокадою синтезу церамідів (промоторів клітинного апоптозу) та активності каспаз (медіаторів апоптозу). Завдяки антиоксидантним та антигіпоксантним властивостям L-карнітину, окрім основної етіопатогенетичної терапії його додатково призначають кардіологи, нефрологи, неврологи, геронтологи [7, 8].</p>
<p>L-карнітин має важливе значення у транспортуванні вільних жирних кислот у мітохондрії, стимулює видалення із мітохондрій продуктів окиснення жирів та інших недоокислених речовин, що відбувається під час ішемічних подій та може призвести до фатальних шлуночкових аритмій. Наразі підтверджено його позитивну дію при таких індукованих кардіальних розладах, як гостра та хронічна ішемія, декомпенсація серцевої діяльності, серцева недостатність унаслідок міокардиту, медикаментозна кардіотоксичність [9, 10]. Екзогенне введення карнітину є слушною захисною стратегією при шлуночковій дисфункції, ішемічно-реперфузійному пошкодженні та аритміях.</p>
<p>Тіоктова кислота – це вітаміноподібна речовина ендогенного походження, що виконує функцію коензиму в оксидантному декарбоксилюванні α-кетокислот. В експериментальних роботах було доведено, що вона сприяє зменшенню утворення кінцевих продуктів глікозилювання, поліпшенню ендоневрального кровотоку, підвищенню рівня антиоксидантів, таких як глутатіон [11].</p>
<p>Було виконано чимало робіт, які підтверджують ефективність тіоктової кислоти у разі неврологічних захворювань, патології печінки, серця та судин, нирок, порушень обміну речовин, генетичних і мітохондріальних захворювань, вітиліго, остеопорозу тощо [12, 13].</p>
<p>Перевагами ліпосомальних форм є природна біосумісність ліпідного матеріалу ліпосом з організмом, безпечна біодеградація, цілеспрямоване транспортування активних компонентів завдяки попередженню безпосереднього впливу на препарат-партнер ферментативних систем і особливостям фармакокінетики самих ліпосом, вибірковість депонування щодо тканин, які перебувають у стані гіпоксії, вогнищ запалення; атоксічність, неантигенність, відсутність системної токсичності або значущих побічних ефектів незалежно від складу ліпідної матриці [14].</p>
<p>Речовина, заключена у ліпосоми, захищена від впливу ферментів, це збільшує ефективність дії добавки, нестійкої у фізіологічних умовах. Ще одна важлива перевага ліпосом в якості носія – це поступове вивільнення препарату, що збільшує час його дії.</p>
<p>З точки зору біологічної сумісності ліпосоми ідеальні в ролі переносників активних компонентів. Вони виготовляються з природних ліпідів і тому нетоксичні, не викликають небажаних імунних реакцій і є такими, що біодеградують [15, 16].</p>
<p>Метою дослідження було вивчення впливу дієтичної добавки<br />
L-БІОКОМПЛЕКС на ефективність лікування ХСН в поєднанні з метаболічним синдромом.</p>
<p>У дослідження було включено 40 хворих (20 чоловіків і 20 жінок) у віці від 55 до 68 років з клінічними ознаками ХСН II-III ФК за класифікацією NYHA на тлі різних форм ішемічної хвороби серця (ІХС) (28 пацієнтів зі стабільною стенокардією II-III ФК). У всіх пацієнтів ІХС перебігала на тлі артеріальної гіпертензії. Всі включені в дослідження хворі мали клініко-лабораторні прояви МС [17].</p>
<p>Всі пацієнти отримували базисну терапію ХСН – бісопролол, раміприл, еплеренон, а також аторвастатин або розувастатин, у разі необхідності призначалися діуретики і пролонговані нітрати.</p>
<p>Пацієнти були розділені на 2 групи. Хворим I (основної) групи (n = 20) в комплексне лікування включали L-БІОКОМПЛЕКС в дозі по 5 мл L-карнітину і 10 мл тіоктової кислоти один раз на добу за 30 хвилин до прийому їжі протягом 4 тижнів. Хворі ІІ групи (група контролю, n = 20) отримували тільки базисну терапію. Обидві групи були порівняні за віком, статтю, тяжкістю захворювання і застосовуваними дозами стандартної терапії. Від усіх пацієнтів було отримано інформовану згоду на участь в дослідженні, включаючи проведення біохімічних аналізів крові.</p>
<p>До початку і після закінчення 4-тижневого дослідження у всіх пацієнтів була проведена оцінка якості життя (ЯЖ) з використанням «Міннесотського опитувальника якості життя».</p>
<p>Ефективність проведеної терапії оцінювалася за динамікою клінічних симптомів: проявів задишки, набряків в кінцівках і кількістю ангіозних нападів (всі хворі заповнювали аналогову шкалу задишки і болю при кашлі (ВАШ)), зменшенням слабкості, виміром добового діурезу, а також за динамікою об&#8217;єктивних даних: основних показників гемодинаміки (пульсу, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску), ЕКГ, ЕХО кардіографії (оцінювали розміри серця, функцію викиду (ФВ%), ударний об&#8217;єм (УО), хвилинний об&#8217;єм (ХО л/хв), серцевий індекс (СІ), серцевий викид (СВ), фракцію викиду (ФВ).</p>
<p>Статистична обробка результатів дослідження проводилася методами параметричної і непараметричної статистики. Використовувалися стандартні методи описової статистики (обчислення середніх, стандартних відхилень, стандартних помилок рангових статистик та ін., а також відомі критерії значущості – t-критерій Стьюдента та ін.).</p>
<p>Всі хворі до початку терапії відзначали помітне зниження здатності до виконання видів діяльності, пов&#8217;язаної з фізичним навантаженням: самообслуговування, ходьба.</p>
<p>У всіх пацієнтів на тлі терапії до 28 дня істотно покращилося самопочуття: зменшилось відчуття втоми, загальної слабкості, суб&#8217;єктивно відчувалась краща переносимість виконуваного фізичного навантаження, покращився настрій. У пацієнтів, які отримували L-БІОКОМПЛЕКС, ці зміни були більш значущі, ніж в групі контролю. При порівняльному аналізі показників шкали задишки в групах спостереження у пацієнтів І групи результати були вище, ніж в групі контролю. В основній групі кількість ангінозних нападів зменшилася на 12,5% від вихідного, а в групі контролю – на 5% (відмінність між групами достовірна). Отримані результати дозволяють говорити про оптимізуючий вплив<br />
L-БІОКОМПЛЕКСУ на метаболізм міокарда.</p>
<p>Порівняльний аналіз виявив суттєве зменшення показників шкали оцінки клінічного стану у хворих І групи, і меншою мірою ці зміни спостерігалися в<br />
II групі (групі контролю) (таблиця 1).</p>
<p>При виконанні тесту з 6-хвилинною ходьбою було виявлено достовірне зростання обсягу виконаного навантаження в І групі спостереження. Відстань, яку долали хворі за 6 хвилин, в І групі збільшилася з 226 ± 4,1 до 395 ± 4,2 м, в групі контролю – з 227 ± 0,05 до 278 ± 4,2 м відповідно (табл. 1). При оцінці показників ВАШ кашлю у пацієнтів І групи відзначалося достовірне зменшення числа балів у порівнянні з групою контролю.</p>
<p>У І групі пацієнтів виявлена більш сприятлива динаміка ремоделювання серця: під впливом L-БІОКОМПЛЕКСУ спостерігалася тенденція до скорочення дилатованих порожнин серця на 3,7% кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка (КДРЛШ) і розміру лівого передсердя, відсутня в контрольній групі. В кінці 4-тижневого спостереження зареєстровано достовірне зниження індексу скоротливості міокарда (ІСМ) в основній групі на 11,8%, а контрольної лише на 4,5%, що опосередковано відображає «пробудження» міокарда, відновлення його здатності до скорочення, яка статистично більш помітно проявилася при базисній терапії з включенням L-БІОКОМПЛЕКСУ. У І групі пацієнтів, в порівнянні з<br />
ІІ групою більш значуще зменшився час ізоволюметричного розслаблення ЛШ – на 10,5% та 6,1% відповідно.</p>
<p>При вивченні показників функціонального стану нирок встановлено, що середні значення рівня креатиніну крові і швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) достовірно не змінювалися в процесі 4-тижневого спостереження.</p>
<p>Позитивні зміни в фізичному статусі та кардіогемодинаміці пацієнтів позитивно позначилися на показниках якості життя (ЯЖ). Порівняльна оцінка показників ЯЖ в двох групах свідчить про сприятливий вплив додавання &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;L-БІОКОМПЛЕКСУ до стандартної терапії у хворих ХСН і МС. Згідно з Міннесотським опитувальником ЯЖ хворих з ХСН, в основній групі відзначається більш виражене поліпшення ЯЖ – на 7,1%, в той час як в контрольній групі – на 1,5%.</p>
<p>Проведені дослідження показали, що у пацієнтів з досліджуваних груп спостерігалося поліпшення якості життя хворих паралельно зі зниженням функціонального класу (ФК) ХСН. Застосування L-БІОКОМПЛЕКСУ поряд з поліпшенням ЯЖ сприяло зменшенню ФК ХСН з II до I ФК у 78,5% випадків, а в контрольній групі – у 62,7% пацієнтів.</p>
<p>Виявлено сприятливий вплив L-БІОКОМПЛЕКСУ на метаболічні показники, що характеризують вуглеводний і ліпідний обмін (табл. 2). На 4-му тижні дослідження рівень глюкози крові натще у пацієнтів основної групи знизився на 4%, в порівнянні з таким у контрольній групі (на 0,9%). У пацієнтів ХСН і МС в основній групі базальний рівень інсуліну знизився на 6,7%. У контрольній групі відзначено зниження базального рівня інсуліну на 0,9% (відмінності між групами при р&lt;0,1).</p>
<p>Відзначено достовірне зниження ступеня вираженості інсулінорезистентності (ІР) у пацієнтів основної групи. Індекс Homa в групі пацієнтів, які додатково приймали L-БІОКОМПЛЕКС, достовірно знизився на 10,5%, у порівнянні в контрольній групі – на 1,7%.</p>
<p>У дослідженні встановлено позитивний вплив L-БІОКОМПЛЕКСУ в складі комбінованого лікування пацієнтів з ХСН і МС на ліпідний профіль, що виражалося в зниженні рівня тригліцеридів (ТГ) і холестерину ліпідів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Відзначено статистично значуще зменшення рівня ТГ крові на 19% і ЛПНЩ – на 19% у пацієнтів основної групи. У контрольній групі ці показники знизилися лише на 5,8% і 5% відповідно. В обох групах відзначено зниження індексу атерогенності. Таким чином, застосування<br />
L- БІОКОМПЛЕКСУ в складі комбінованого лікування ХСН у пацієнтів з супутнім МС чинить додатковий позитивний вплив на ліпідний профіль крові за рахунок зниження рівня атерогенних фракцій холестерину.</p>
<p>Отже, L-БІОКОМПЛЕКС в складі комбінованого лікування ХСН у пацієнтів із супутнім МС чинить позитивну дію на додаткові фактори ризику, що впливають на кардіоваскулярний прогноз і грають істотну роль в механізмах розвитку та прогресування серцевої недостатності.</p>
<p>Додавання L-БІОКОМПЛЕКСУ до стандартної терапії ХСН покращує клініко-функціональний стан хворих з ХСН та МС: зменшує ФК ХСН, підвищує толерантність до фізичного навантаження, знижує ІСМ, покращує діастолічну функцію серця і збільшує ФВ ЛШ при зростанні коронарного резерву. Включення L-БІОКОМПЛЕКСУ в традиційну схему терапії призводило до підвищення якості життя хворих з ХСН із супутнім МС.</p>
<p>У складі комбінованої терапії ХСН L-БІОКОМПЛЕКС сприятливо впливає на ліпідний і вуглеводний обмін, сприяє зниженню рівня атерогенних ліпідів, зменшує вираженість інсулінорезистентності.</p>
<p><strong>Список літератури</strong></p>
<p>1. Forman DE, Sanderson BK, Josephson RA et al. Heart failure as a newly approved diagnosis for cardiac rehabilitation: challenges and opportunities. J. Am. Coll. Cardiol. 2015; 65: 2652-2659.</p>
<p>2. Keteyian SJ, Squires RW, Ades PA, Thomas RJ. Incorporating patients with chronic heart failure into outpatient cardiac rehabilitation: practical recommendations for exercise and self-care counseling-a clinical review. J. Cardiopulm. Rehabil. Prev. 2014; 34: 223-232.</p>
<p>3. Creaser JW, DePasquale EC, Vandenbogaart E. et al. Team-Based Care for Outpatients with Heart Failure. Heart Fail. Clin. 2015; 11: 379-405.</p>
<p>4. Miura Y., Fukumoto Y., Shiba N. et al. Prevalence and Clinical Implication of Metabolic Syndrome in Chronic Heart Failure// Circ. J. 2010; 9.</p>
<p>5. Chaoyang Li, Earl S. Ford, Lisa C. McGuire et al. Association of met- abolic syndrome and insulin resistance with congestive heart failure: findings from the Third National Health and Nutrition Examination Survey// J. Epidemiol. Community. Health. 2007;61:67-73.</p>
<p>6. Громнацкий Н.И., Петрова Г.Д. Особенности поражения сер- дца при метаболическом синдроме у пациентов молодого и среднего возраста// Российский кардиологический журнал  2007;5:24-27.</p>
<p>7. Ferrari R., Merli E., Cicchitelli G. et al. (2004) Therapeutic effects of L-carnitine and propionyl-Lcarnitine on cardiovascular diseases: a review. Ann. New York Acad. Sci., 1033: 79–91.</p>
<p>8. Astashkin E.I., Glezer M.G. (2012) Role of L-carnitine in energy metabolism cardiomyocytes and treatment of diseases of cardiovascular system. Cardiol. Cardiovasc. Surg., 6(2): 58–65.</p>
<p>9. DiNicolantonio J., Lavie C., Fares H. et al. (2013) L-carnitine in the secondary prevention of cardiovascular disease: Systematic review and meta-analysis. Mayo Foundation for Medical Education and Research Mayo Clin. Proc., p. 1–8.</p>
<p>10. Gambardella J., Khondkar W., Morelli M.B. et al. (2020) Arginine and Endothelial Function. Biomedicines, 8: 277. doi:10.3390/biomedicines8080277.</p>
<p>11. Derosa G., D’Angelo A., Romano D., Maffioli P.A.&nbsp;(2016) Clinical Trial about a Food Supplement Containing α-Lipoic Acid on Oxidative Stress Markers in Type 2&nbsp;Diabetic Patients. Int. J. Mol. Sci., 17(11): E1802.</p>
<p>12. Dudek M., Knutelska J., Bednarski M. et&nbsp;al.&nbsp;(2014) Alpha lipoic acid protects the heart againstmyocardial post ischemia-reperfusion arrhythmias via KATP channel activation in isolated rat hearts. Pharmacol. Rep., 66(3): 499–504.</p>
<p>13. Fitó M., Melander O., Martínez J.A. et&nbsp;al.&nbsp;(2016) Advances in Integrating Traditional and Omic Biomarkers When Analyzing the Effects of the Mediterranean Diet Intervention in Cardiovascular Prevention. Int. J. Mol. Sci., 17(9): E1469.</p>
<p>14. Григорьева А.С., Кацай А.Г., Коханович Н.Ф., Прохоров В.В., Стадниченко А.В., Швец В.И., Краснопольский Ю.М. Реальная нанофармакология: 25 лет разработки и применения липосомальных лекарственных препаратов в Украине /Фармаком 2016, № 1, с. 41-45.</p>
<p>15. Хромов А.С. Липосомальные препараты – реализация нанотехнологий в медицине. //Фармакологія та лікарська токсикологія, 2 (48)/2016 – С.14-23.</p>
<p>16. Свистельник А.В., Ханин А.Л. Липосомальные лекарственные препараты: возможности и перспективы / Медицина в Кузбасе, Т.13, № 2-2014.</p>
<p>17. Olufadi R, Byrne CD. Clinical and laboratory diagnosis of the metabolic syndrome.&nbsp;<em>J Clin Pathol</em>. 2008 Jun. 61(6):697-706.</p>
<h2><strong>ЗАСТОСУВАННЯ L-БІОКОМПЛЕКСА В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ</strong></h2>
<p>Корж О.М., Филенко Я.М.</p>
<p><em>Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна</em></p>
<p>Метою дослідження було вивчення впливу дієтичної добавки&nbsp; L-БІОКОМПЛЕКС на ефективність лікування ХСН в поєднанні з метаболічним синдромом. У дослідження було включено 40 хворих (20 чоловіків і 20 жінок) у віці від 55 до 68 років з клінічними ознаками ХСН та метаболічним синдромом. Пацієнти були розділені на 2 групи. Хворим I основної групи (n = 20) до комплексного лікування включали L-БІОКОМПЛЕКС в дозі по 5 мл &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;L-карнітину і 10 мл тіоктової кислоти один раз на добу за 30 хвилин до прийому їжі протягом 4 тижнів. Група контролю (n = 20) отримувала тільки базисну терапію. Продемонстровано, що прийом L-БІОКОМПЛЕКСУ у доповнення до стандартної терапії ХСН в поєднанні з метаболічним синдромом покращує клініко-функціональний стан хворих: зменшує ФК ХСН, підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує діастолічну функцію серця і збільшує фракцію викиду лівого шлуночка при зростанні коронарного резерву. Включення L-БІОКОМПЛЕКСУ в традиційну схему терапії призводило до підвищення якості життя хворих на ХСН з метаболічним синдромом. У складі комбінованої терапії ХСН L-БІОКОМПЛЕКС позитивно впливає на ліпідний і вуглеводний обмін, сприяє зниженню рівня атерогенних ліпідів, зменшує вираженість інсулінорезистентності. Отже, L-БІОКОМПЛЕКС в складі комбінованого лікування ХСН у пацієнтів з метаболічним синдромом чинить позитивну дію на додаткові фактори ризику, що впливають на кардіоваскулярний прогноз і грають істотну роль в механізмах розвитку та прогресування серцевої недостатності.</p>
<h2><strong>APPLICATION OF L-BIOCOMPLEX IN TREATMENT OF CHRONIC HEART FAILURE IN PATIENTS WITH METABOLIC SYNDROME</strong></h2>
<p>Korzh O.M., Fylenko Ya. M.</p>
<p><em>Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine</em></p>
<p>The purpose of the study was to learn the effects of dietary supplement L-BIOCOMPLEX on the effectiveness of treatment of chronic heart failure in combination with metabolic syndrome. The study included 40 patients (20 men and 20 women) aged 55 to 68 years with clinical signs of chronic heart failure and metabolic syndrome. Patients were divided into 2 groups. Patients of the main group (n = 20) received combined treatment which included L-BIOCOMPLEX at a dose of 5 ml of L-carnitine and 10 ml of thioctic acid once a day for 30 minutes before meals for 4 weeks. Control group (n = 20) received only basic therapy. It has been shown that the administration of L-BIOCOMPLEX in addition to standard treatment of patients with chronic heart failure aggravated by metabolic syndrome improves the clinical and functional state of patients: reduces functional class of chronic heart failure, increases exercise tolerance, improves cardiac diastolic function and increases ejection fraction of the left ventricle.&nbsp;The inclusion of L-BIOCOMPLEX in the traditional treatment regimen has led to an improvement in the quality of life of patients with chronic heart failure with metabolic syndrome. As part of the combination therapy of chronic heart failure L-BIOCOMPLEX has a beneficial effect on lipid and carbohydrate metabolism, reduces atherogenic lipids, reduces the severity of insulin resistance. Thus, L-BIOCOMPLEX in the combined treatment of chronic heart failure in patients with metabolic syndrome affects additional risk factors that affect the cardiovascular prognosis and play a significant role in the mechanisms of development and progression of heart failure.</p>
<h2><strong>ЗАСТОСУВАННЯ L-БІОКОМПЛЕКСА В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ</strong></h2>
<p>Корж О.М., Филенко Я.М.</p>
<p><em>Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна</em></p>
<p>Метою проведеного дослідження було вивчення впливу дієтичної добавки L-БІОКОМПЛЕКС на ефективність лікування ХСН в поєднанні з метаболічним синдромом. Було продемонстровано, що додавання до стандартної терапії ХСН в поєднанні з метаболічним синдромом L-БІОКОМПЛЕКСУ покращує клініко-функціональний стан хворих: зменшує ФК ХСН, підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує діастолічну функцію серця і збільшує фракцію викиду лівого шлуночка при зростанні коронарного резерву. Включення L-БІОКОМПЛЕКСУ в традиційну схему терапії призводило до підвищення якості життя хворих на ХСН з метаболічним синдромом.</p>
<p><strong><em><u>Ключові слова:</u></em></strong>&nbsp;L-БІОКОМПЛЕКС, L-карнітин, тіоктова кислота,&nbsp;хронічна серцева недостатність, метаболічний синдром.</p>
<h2><strong>APPLICATION OF L-BIOCOMPLEX IN TREATMENT OF CHRONIC HEART FAILURE IN PATIENTS WITH METABOLIC SYNDROME</strong></h2>
<p>Korzh O.M., Fylenko Ya. M.</p>
<p><em>Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine</em></p>
<p>The purpose of the study was to learn the effects of dietary supplement L-BIOCOMPLEX on the effectiveness of treatment of chronic heart failure&nbsp;in combination with metabolic syndrome. It has been shown that the administration of L-BIOCOMPLEX in addition to standard treatment of patients with chronic heart failure aggravated by metabolic syndrome improves the clinical and functional state of patients: reduces functional class of chronic heart failure, increases exercise tolerance, improves cardiac diastolic function and increases ejection fraction of the left ventricle.&nbsp;The inclusion of L-BIOCOMPLEX in the traditional treatment regimen has led to an improvement in the quality of life of patients with chronic heart failure&nbsp;with metabolic syndrome.</p>
<p><strong><em><u>Key words:</u></em></strong>&nbsp;L-BIOCOMPLEX, L-carnitine, thioctic acid, chronic heart failure, metabolic syndrome.</p>
<p><strong>Таблиця 1. Вплив терапії на функціональний стан пацієнтів і морфофункціональні параметри серця</strong></p>
</div>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2"><strong>Показники</strong></td>
<td style="width: 0px;" colspan="3"><strong>І група</strong></td>
<td style="width: 0px;" colspan="3"><strong>ІІ група</strong></td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;"><strong>До лікування</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>Через 4 тижні після лікування</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>р</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>До лікування</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>Через 4 тижні</strong></p>
<p><strong>після лікування</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>р</strong></td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">ФК</td>
<td style="width: 0px;">3 ± 0,1</td>
<td style="width: 0px;">1,9 ± 0,11</td>
<td style="width: 0px;">0,03</td>
<td style="width: 0px;">2,9 ± 0,04</td>
<td style="width: 0px;">1,86 ± 0,02</td>
<td style="width: 0px;">0,04</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Дистанція 6 хв ходьби, м</td>
<td style="width: 0px;">226 ± 4,1</td>
<td style="width: 0px;">395 ± 4,2</td>
<td style="width: 0px;">0,04</td>
<td style="width: 0px;">227 ± 0,05</td>
<td style="width: 0px;">278 ± 4,2</td>
<td style="width: 0px;">0,03</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">ФВ%</td>
<td style="width: 0px;">51,5 ± 1,2</td>
<td style="width: 0px;">59,1 ± 1,4</td>
<td style="width: 0px;">0,02</td>
<td style="width: 0px;">52,1 ± 1,4</td>
<td style="width: 0px;">53,9 ± 2,2</td>
<td style="width: 0px;">0,05</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">УО мл</td>
<td style="width: 0px;">50,8 ± 1,5</td>
<td style="width: 0px;">56,2 ± 2,0</td>
<td style="width: 0px;">0,02</td>
<td style="width: 0px;">51,1 ± 1,5</td>
<td style="width: 0px;">52,3 ± 1,9</td>
<td style="width: 0px;">0,02</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">СВ л/хв</td>
<td style="width: 0px;">2,9 ± 0,1</td>
<td style="width: 0px;">3,5 ± 0,11</td>
<td style="width: 0px;">0,01</td>
<td style="width: 0px;">3,1 ± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">3,21 ± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">0,03</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">СІ л/хв</td>
<td style="width: 0px;">1,61 ± 0,05</td>
<td style="width: 0px;">1,88 ± 0,06</td>
<td style="width: 0px;">0,02</td>
<td style="width: 0px;">1,66 ± 0,05</td>
<td style="width: 0px;">1,67 ± 0,04</td>
<td style="width: 0px;">0,04</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>Примітка: </strong>р – достовірність відмінностей між вихідними і кінцевими параметрами.</p>
<p><strong>Таблиця 2. Динаміка показників вуглеводного і ліпідного обміну</strong></p>
<table border="1" cellspacing="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2"><strong>Показники</strong></td>
<td colspan="3"><strong>І група</strong></td>
<td colspan="3"><strong>ІІ група</strong></td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;"><strong>До лікування</strong></td>
<td style="width: 0px;"><strong>Через 4 тижні після лікування</strong></td>
<td>∆,%</td>
<td><strong>До лікування</strong></td>
<td><strong>Через 4 тижні після лікування</strong></td>
<td>∆,%</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Глюкоза крові натще, ммоль / л</td>
<td style="width: 0px;">5,36&nbsp;±&nbsp;0,4</td>
<td style="width: 0px;">5,14&nbsp;±&nbsp;0,3</td>
<td style="width: 0px;">-4,0</td>
<td style="width: 0px;">5,37±0,4</td>
<td style="width: 0px;">5,32&nbsp;± 0,3</td>
<td style="width: 0px;">-0,9</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Базальний рівень інсуліну, мкЕД / мл</td>
<td style="width: 0px;">14,82&nbsp;±&nbsp;2,9</td>
<td style="width: 0px;">13,83&nbsp;±&nbsp;3,2</td>
<td style="width: 0px;">-6,7</td>
<td style="width: 0px;">14,73&nbsp;± 3,2</td>
<td style="width: 0px;">14,67 ±&nbsp;2,1</td>
<td style="width: 0px;">-0,4</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Індекс Ноmа</td>
<td style="width: 0px;">3,54 ±&nbsp;0,8</td>
<td style="width: 0px;">3,17&nbsp;±&nbsp;0,8</td>
<td style="width: 0px;">-10,5*</td>
<td style="width: 0px;">3,55&nbsp;±&nbsp;0,6</td>
<td style="width: 0px;">3,49 ±&nbsp;0,6</td>
<td style="width: 0px;">-1,7**</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Холестерин загальний, ммоль/л</td>
<td style="width: 0px;">5,26&nbsp;±&nbsp;0,88</td>
<td style="width: 0px;">4,9&nbsp;±&nbsp;0,6</td>
<td style="width: 0px;">-6,8</td>
<td style="width: 0px;">5,3&nbsp;+&nbsp;0,8</td>
<td style="width: 0px;">4,98&nbsp;+&nbsp;0,7</td>
<td style="width: 0px;">-6,03</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Тригліцериди, ммоль/л</td>
<td style="width: 0px;">1,57&nbsp;±&nbsp;0,45</td>
<td style="width: 0px;">1,27&nbsp;±&nbsp;0,35</td>
<td style="width: 0px;">-19</td>
<td style="width: 0px;">1,56&nbsp;+&nbsp;0,39</td>
<td style="width: 0px;">1,47&nbsp;+&nbsp;0,34</td>
<td style="width: 0px;">-5,8**</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">ХС ЛПНЩ, ммоль/л</td>
<td style="width: 0px;">3,08&nbsp;±&nbsp;0,7</td>
<td style="width: 0px;">2,5&nbsp;± 0,5</td>
<td style="width: 0px;">-19</td>
<td style="width: 0px;">3,05&nbsp;± 0,9</td>
<td style="width: 0px;">2,9 ±0,8</td>
<td style="width: 0px;">-5,0**</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">ХС ЛПВЩ, ммоль/л</td>
<td style="width: 0px;">1,05 ± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">1,23&nbsp;± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">17</td>
<td style="width: 0px;">1,04&nbsp;± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">1,17&nbsp;± 0,2</td>
<td style="width: 0px;">12,5</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 0px;">Коефіцієнт атерогенності</td>
<td style="width: 0px;">4,4 ±&nbsp;1,4</td>
<td style="width: 0px;">3,1 ±&nbsp;0,6</td>
<td style="width: 0px;">-30</td>
<td style="width: 0px;">4,3&nbsp;± 1,1</td>
<td style="width: 0px;">3,5 ±&nbsp;0,6</td>
<td style="width: 0px;">-18,6</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>Примітка:</strong>&nbsp;* – достовірність відмінностей в порівнянні з вихідними показниками (р&lt;0,05);</p>
<p>** – достовірність відмінностей між групами (р &lt;0,05).</p>
<p><em><u>Міжнародний медичний журнал, 2021, № 4</u></em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-l-%d0%b1%d1%96%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd/">ЗАСТОСУВАННЯ L-БІОКОМПЛЕКСА В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">2972</post-id>	</item>
		<item>
		<title>ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕНКАД В ЛІКУВАННІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ ШЕГРЕНА</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83-%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0%d0%b4-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[sedrik]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 14 May 2021 08:01:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://biolik.com.ua/?p=2780</guid>

					<description><![CDATA[<p>Канд. мед. наук Д.М. МИРОШНИК КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», Харків, Україна Хвороба Шегрена &#8211; системне аутоімунне захворювання сполучної тканини, яке характеризується ураженням багатьох екзокринних залоз, що секретують, головним чином слинних і слізних [1]. Поряд з хворобою Шегрена має місце так званий синдром Шегрена, або вторинний синдром Шегрена. Це аналогічне ураження слинних і слізних залоз, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83-%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0%d0%b4-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2/">ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕНКАД В ЛІКУВАННІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ ШЕГРЕНА</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p>Канд. мед. наук Д.М. МИРОШНИК</p>



<p>КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», Харків, Україна</p>



<p>Хвороба Шегрена &#8211; системне аутоімунне захворювання сполучної тканини, яке характеризується ураженням багатьох екзокринних залоз, що секретують, головним чином слинних і слізних [1].</p>



<p>Поряд з хворобою Шегрена має місце так званий синдром Шегрена, або вторинний синдром Шегрена. Це аналогічне ураження слинних і слізних залоз, яке розвивається у 5-25% хворих із системними захворюваннями сполучної тканини та у 50-75% хворих з хронічними аутоімунними ураженнями печінки та іншими аутоімунними захворюваннями [3].</p>



<p>Основною морфологічною ознакою захворювання є лімфоплазматична інфільтрація паренхіми залоз, що секретують [1].</p>



<p>Офтальмологічні ускладнення хвороби Шегрена найчастіше є провідними симптомами захворювання, які викликають дискомфорт і призводять до зниження зорових функцій та якості життя пацієнтів. Постійною ознакою ураження слізних залоз є розвиток сухого кератокон’юнктивіту, який у важких випадках може призвести до ускладнень у вигляді виразок рогівки аж до загрози її перфорації [8].</p>



<p>Вивчення ефективності застосування різних лікарських препаратів для симптоматичної терапії хвороби Шегрена показало, що на сьогоднішній день проблема досягнення стійкого ефекту корекції офтальмологічних проявів не вирішена [5-7].</p>



<p>Одним із лікарських засобів, які рекомендовані у складі комплексного лікування проявів хвороби Шегрена, є «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» (АТ «Біолік», Харків, Україна) препарат, який представляє собою продукт ферментативного гідролізу, що містить піримідинові нуклеозид-3-фосфати і олігорибонуклеотиди.</p>



<p>В офтальмологічній літературі є роботи, що свідчать про високу ефективність препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» для стимуляції репаративних процесів рогівки ока, зокрема, при лікуванні наслідків опікової травми [4].</p>



<p>Мета даної роботи – вивчення ефективності використання препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» для стимуляції репаративної регенерації рогівки ока у складі комплексної терапії хвороби Шегрена.</p>



<p>Під нашим наглядом перебувало 15 (30 очей) хворих (12 жінок та 3 чоловіків). що страждають на хворобу Шегрена. Середній вік пацієнтів складає від 24 до 59 років.</p>



<p>Давність встановлення діагнозу була різною і не впливала на аналіз результатів досліджень.</p>



<p>Діагноз хвороби Шегрена ставився на підставі комплексного обстеження, який включає огляди лікарів ревматолога і офтальмолога.</p>



<p>У якості основного діагностичного методу використовувався тест Ширмера, а також проводилась біомікроскопія рогівки ока з фарбуванням флюоресцеїном. Ця ж методика застосовувалася також у процесі лікування для оцінки стану і динаміки епітелізації рогівки ока.</p>



<p>Тривалість спостереження складала 18 місяців, пацієнти проходили курси лікування кожен раз при загостреннях захворювання.</p>



<p>Результати лікування пацієнтів з основної групи порівнювали з результатами контрольної групи (12 хворих, 24 ока) з аналогічною патологією, які не отримували препарат «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» у складі комплексної терапії.</p>



<p>Препарат «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» для лікування офтальмологічних проявів хвороби Шегрена застосовували за узгодженням із ревматологами у вигляді внутрішньом&#8217;язових ін&#8217;єкцій по 5,0 мл 1 раз на добу і загальноприйнятим методом ванночкового фонофорезу.</p>



<p>Додатково з офтальмологічних препаратів використовувалися сльозозамінники, які містять у своєму складі гіалуронову кислоту.</p>



<p>Тривалість лікування склала 10,1 ± 0,4 дня в контрольній групі та 8,0 днів в основній.</p>



<p>Критерієм ефективності лікування була швидкість епітелізації рогівки ока при флюоресцеїновій пробі, зменшення скарг хворих, що корелює з нею, і клінічної картини патології рогівки і кон&#8217;юнктиви.</p>



<p>При проведенні тесту Ширмера у всіх пацієнтів з контрольної і основної груп відмічалась середня або важка ступінь пригнічення &nbsp;сльозоутворення. Просочування індикаторних смужок в жодному випадку не перевищило 6 мм.</p>



<p>При біомікроскопії з флюоресцеїном у всіх пацієнтів з початку лікування мали місце ділянки деепітелізації рогівки різної форми і ділянки, які були інтенсивно просочені барвником. У трьох випадках (2 в основній і 1 в контрольній групі) зазначалося поглиблення процесу в строму з розвитком виразок.</p>



<p>У всіх випадках комплексне лікування офтальмологічних проявів хвороби Шегрена з використанням препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» починалося в першу добу після звернення хворого.</p>



<p>Огляд хворих із застосуванням біомікроскопії з флюоресцином здійснювався щодня. Критеріями ефективності були – зменшення площі і глибини дефектів рогівки, а також прозорість рогівки після повної епітелізації.</p>



<p>Статистична обробка інформації здійснювалася з використанням методів варіаційної статистики за допомогою комп&#8217;ютерної програми «Biostat 4.03». Розраховували середню арифметичну величину (M), стандартну помилку середнього (m), показник достовірності відмінності (p).</p>



<p>Час повної епітелізації рогівки у хворих, які отримували у складі комплексної терапії препарат «Енкад-Біолік<sup>®</sup>», склав 7,4 доби у порівнянні з 9,2 доби в контрольній групі (таблиця 1).</p>



<p>Таблиця1</p>



<p><strong>Динаміка епітелізації рогівки у хворих основної і контрольної груп</strong></p>



<figure class="wp-block-table"><table><tbody><tr><td>Групи</td><td>Початок епітелізації дефектів епітелію рогівки (діб)</td><td>Строки повної епітелізації (діб)</td><td>Тривалість залишкової рихлості епітелію (діб)</td></tr><tr><td>Основна</td><td>4,9</td><td>7,4</td><td>1,0</td></tr><tr><td>Контрольна</td><td>7,2</td><td>9,2</td><td>2,8</td></tr></tbody></table></figure>



<p>Примітка: рівень значущих відмінностей p ˂ 0,005 (за критерієм Фішера) у порівнянні з усіма іншими групами.</p>



<p>Зменшення вираженості скарг на світлобоязнь, сльозотечу і відчуття чужорідного тіла у кон&#8217;юнктивальній порожнині, що корелює з початком регенерації епітелію у хворих основної групи, відзначено на 4,8 добу після початку терапії. Така ж динаміка в контрольній групі відзначалася, починаючи з 6,9 доби.</p>



<p>На двох очах хворих основної групи, у яких спостерігалися виразки рогівки, процес вдалося припинити, в наслідках відзначались невеликі хмароподібні помутніння рогівки. У контрольній групі внаслідок виразкових ускладнень сформувалися стромальні більма, які істотно знизили зорові функції.</p>



<p>Окрім того, у хворих контрольної групи впродовж 2,8 діб після епітелізації дефектів відмічалась рихлість епітелію, яка проявлялась в легкому просочуванні його флюоресцеїном. В основній групі ці явища мали місце не більше доби.</p>



<p>У жодному випадку при проведенні лікування не було відмічено ніяких побічних ефектів.</p>



<p>Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:</p>



<p>&#8211; застосування препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» у пацієнтів з офтальмологічними проявами хвороби Шегрена дозволяє прискорити терміни епітелізації рогівки і купірувати прояви клінічних ознак патології;</p>



<p>&#8211; препарат «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» сприяє як суттєвому полегшенню суб&#8217;єктивних скарг, так і швидкому відновленню структурних і функціональних результатів лікування;</p>



<p>&#8211; застосування препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» у вигляді внутрішньом&#8217;язових ін&#8217;єкцій і методом ванночкового фонофорезу не супроводжувалося побічними ефектами.</p>



<p>Список літератури:</p>



<p>1. Васильєв М.В., Симонова Т.Н., Сафонова Т.Н. «Болезнь Шегрена»/ «Руководство по внутренним болезням «Ревматические болезни»» під кер. Насонової А.В., Бунчука Н.В., М. «Медицина» 1997. стор. 196-210.</p>



<p>2. Васильєв В.І. та інші «Современные подходы к использованию глюкокортикоидных и цитотоксических препаратов при болезни Шегрена»// «Современная ревматология»-2008-№2 стор. 39-56.</p>



<p>3. Рогаткіна Т.Ф, Чернов А.С, Фофанова Н.А., Папічев Є.В. «Болезнь Шегрена. Проблема ранней диагностики и актуальность своевременного лечения»/«Лекарственный вестник 4,-2016- №3.&nbsp; Том 10, стор.18-24.</p>



<p>4. Якименко С.А., Плевинскис В.П., Андрушкова О.А. «Экспериментальное обоснование применения гидролизата РНК (Энкад) при химических ожогах роговицы»/ «Офтальмологический журнал»,1990. &#8211; №6, стор. 338-343.</p>



<p>5. «<a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31798853">The use of autologous serum&nbsp;<strong>eye</strong>&nbsp;drops for the&nbsp;<strong>treatment</strong>&nbsp;of ocular surface disorders</a>» García-Martín E, Pernía-López S, Romero Jiménez RM, García-Valcárcel B, Martínez-Ortega PA, Sanjurjo-Saez M.</p>



<p>Eur J Hosp Pharm. 2019 Nov;26(6):314-317. doi: 10.1136/ejhpharm-2018-001527. Epub 2018 May 4.</p>



<p>6. «<a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31749986">Efficacy and safety of topical and systemic medications: a systematic literature review informing the EULAR recommendations for the management of Sjögren&#8217;s&nbsp;syndrome</a>» Brito-Zerón P, Retamozo S, Kostov B, Baldini C, Bootsma H, De Vita S, Dörner T, Gottenberg JE, Kruize AA, Mandl T, Ng WF, Seror R, Tzioufas AG, Vitali C, Bowman S, Mariette X, Ramos-Casals M.</p>



<p>RMD Open. 2019 Oct 28;5(2):e001064. doi: 10.1136/rmdopen-2019-001064. eCollection 2019. Review.</p>



<p>7. «<a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31692577">Hyaluronic Acid as an Alternative to Autologous Human Serum&nbsp;<strong>Eye</strong>&nbsp;Drops: Initial Clinical Results with High-Molecular-Weight Hyaluronic Acid&nbsp;<strong>Eye</strong>&nbsp;Drops</a>».</p>



<p>Beck R, Stachs O, Koschmieder A, Mueller-Lierheim WGK, Peschel S, van Setten GB. Case Rep Ophthalmol. 2019 Aug 6;10(2):244-255. doi: 10.1159/000501712. eCollection 2019 May-Aug.</p>



<p>8. «<a href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/31634487">Primary Sjögren&#8217;s&nbsp;syndrome&nbsp;and the&nbsp;eye</a>» Bjordal O, Norheim KB, Rødahl E, Jonsson R, Omdal R. Surv Ophthalmol. 2019 Oct 18. pii: S0039-6257(19)30283-8. doi: 10.1016/j.survophthal.2019.10.004. [Epub ahead of print] Review.</p>



<p><strong>ЗАСТОСУВАННЯ&nbsp; ПРЕПАРАТУ ЕНКАД В ЛІКУВАННІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ ШЕГРЕНА</strong></p>



<p>Канд. мед. наук Д.М. МИРОШНИК</p>



<p>КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», Харків, Україна</p>



<p>Офтальмологічні ураження при хворобі Шегрена є одними з найбільш виражених, які значно ускладнюють життєдіяльність і, крім того, є причиною тривалого дискомфорту пацієнта.</p>



<p>Поряд з хворобою Шегрена має місце так званий синдром Шегрена, аналогічне ураження слинних і слізних залоз, яке розвивається у 5-25% хворих із системними захворюваннями сполучної тканини та у 50-75% хворих з хронічними аутоімунними захворюваннями.</p>



<p>Основною ознакою ураження слізних залоз є розвиток сухого кератокон’юнктивіту, який у важких випадках може призвести до ускладнень у вигляді виразок рогівки аж до загрози її перфорації.</p>



<p>Вивчення ефективності різних лікарських препаратів при проведенні симптоматичної терапії показало, що проблема досягнення стійкого ефекту корекції офтальмологічних проявів на поточний час не вирішена.</p>



<p>Метою даної роботи є вивчення ефективності застосування препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» для стимуляції репаративних процесів рогівки ока у складі комплексної терапії хвороби Шегрена.</p>



<p>Під наглядом перебувало 15 хворих (30 очей), що страждають на хворобу Шегрена, які отримували в схемі лікування препарат «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» у вигляді внутрішньом&#8217;язових ін&#8217;єкцій і методом ванночкового фонофорезу.</p>



<p>Тривалість лікування складала 10,1 ± 0,4 доби в контрольній групі і 8,0 діб в основній групі. Ефективність лікування оцінювалася за швидкістю епітелізації рогівки.</p>



<p>Встановлено, що час повної епітелізації рогівки в основній групі становив 7,4 доби, у порівнянні з 9,2 доби в основній групі.</p>



<p>На очах двох хворих основної групи, у яких спостерігалися виразки рогівки, процес вдалося припинити, в результаті залишились незначні хмароподібні помутніння рогівки. В контрольній групі внаслідок виразкових ускладнень сформувалися стромальні більма, які істотно знизили зорові функції уражених очей.</p>



<p>Застосування препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>» у пацієнтів з хворобою Шегрена не супроводжувалось побічними ефектами і забезпечило скорочення термінів епітелізації рогівки, тривалості лікування а також сприяло поліпшенню структурних результатів при загоюванні рогівки.</p>



<p>Ключові слова: хвороба Шегрена, «Енкад-Біолік<sup>®</sup>», рогівка, епітелізація.</p>



<p><strong>&nbsp;USE </strong><strong>OF</strong><strong>`</strong><strong> </strong><strong>ENСAD IN THE TREATMENT OF OPHTALMIC MANIFESTATIONS OF SJOGREN`S DISEASE</strong></p>



<p>D.M. MIROSHNIK</p>



<p>KNP of KRC “Regional Clinical Hospital”. Kharkiv, Ukraine</p>



<p>АBSTRACT</p>



<p>Ophthalmic lesions of Sjogren&#8217;s disease are one of the most pronounced, which significantly complicate life and, in addition, cause long-term discomfort of the patient.</p>



<p>Along with Sjogren&#8217;s disease, there is a so-called Sjogren&#8217;s syndrome, similar to lesions of the salivary and lacrimal glands, which develops in 5-25% of patients with systemic connective tissue diseases and in 50-75% of patients with chronic autoimmune diseases.</p>



<p>The main feature of the lesions of the lacrimal glands is the development of dry keratoconjunctivitis, which in severe cases can lead to complications in the form of ulcers of the cornea, even to the threat of its perforation.</p>



<p>The study of the effectiveness of various drugs in symptomatic therapy showed that the problem of achieving a stable effect of correction of ophthalmic manifestations at the present time is not solved.</p>



<p>The purpose of this work is to study the effectiveness of the use of the drug &#8220;Encad-Biolik<sup>®</sup>&#8221; to stimulate the reparative processes of the cornea in the complex treatment of Sjogren&#8217;s disease.</p>



<p>Under observation there were 15 patients (30 eyes) suffering from Sjogren’s disease, who received in the treatment regimen the drug «Enсad-Biolik<sup>®</sup>» in the form of an intramuscular injection and a bath electrophoresis.</p>



<p>The duration of treatment was 10,1 ± 0,4 days in the control group and 8,0 days in the main group. The effectiveness of the treatment was evaluated by the rate of corneal epithelialization.</p>



<p>It was found that the time of complete epithelialization of the cornea in the main group was 74 days, compared with 9,2 in the main group.</p>



<p>In the eyes of two patients of the main group, which observed ulcers of the cornea, the process was stopped, resulting in slight clouded opacities of the cornea. In the control group, due to ulcerative complications, stromal moles were formed, which significantly reduced the visual functions of the affected eyes.</p>



<p>The use of the drug &#8220;Encad-Biolik<sup>®</sup>&#8221; in patients with Sjogren&#8217;s disease was not accompanied by side effects and provided a reduction in the timing of corneal epithelialization, duration of treatment, and contributed to the improvement of structural results in corneal healing.</p>



<p>Key words: Sjogren&#8217;s disease, cornea, epithelialization, «Enсad-Biolik<sup>®</sup>».</p>



<p><strong>ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРЕПАРАТА ЭНКАД В ЛЕЧЕНИИ</strong></p>



<p><strong>ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ БОЛЕЗНИ ШЕГРЕНА</strong></p>



<p>Д.М. МИРОШНИК</p>



<p>Приведены результаты изучения эффективности препарата «Энкад-Биолек<sup>®</sup>»для стимуляции репаративных процессов роговицы в комплексной терапии болезни Шегрена.</p>



<p>Установлено, что применение препарата «Энкад-Биолек<sup>®</sup>»у пациентов с болезнью Шегрена обеспечивает сокращение сроков эпителизации роговицы, длительности лечения и способствует улучшению структурных результатов при заживлении роговицы.</p>



<p>Ключевые слова: болезнь Шегрена, роговица, эпителизация, «Энкад-Биолек<sup>®</sup>».</p>



<p><strong>ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕНКАД В ЛІКУВАННІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ ШЕГРЕНА</strong></p>



<p>Д.М. МІРОШНИК</p>



<p>Наведені результати вивчення ефективності препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>»для стимуляції репаративних процесів рогівки у комплексній терапії хвороби Шегрена.</p>



<p>Встановлено, що застосування препарату «Енкад-Біолік<sup>®</sup>»у пацієнтів з хворобою Шегрена забезпечило прискорення термінів епітелізації рогівки, скорочення тривалості лікування та покращення структурних результатів при загоюванні рогівки.</p>



<p>Ключові слова: хвороба Шегрена, «Енкад-Біолік<sup>®</sup>», рогівка, епітелізація</p>



<p><strong>USE OF</strong><strong> </strong><strong>ENСAD IN THE TREATMENT OF OPHTALMIC MANIFESTATIONS OF SJOGREN`S DISEASE</strong></p>



<p>D.M. MIROSHNIK</p>



<p>&nbsp;The paper presents the results &nbsp;of effectiveness &nbsp;of &nbsp;«Enсad-Biolik<sup>®</sup>», used to stimulate reparative processes in the cornea in the complex treatment of Sjogren&#8217;s disease.</p>



<p>&nbsp;The study has shown that the use of the medicine «Enсad-Biolik<sup>®</sup>»<sup> </sup>in patients with Sjogren’s disease has accelerated the timing of corneal epithelialization, shortened treatment duration and improved structural results during healing of the corneal.</p>



<p>Key words: Sjogren&#8217;s disease, cornea, epithelialization, «Enсad-Biolik<sup>®</sup>».</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83-%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0%d0%b4-%d0%b2-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%83%d0%b2/">ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ЕНКАД В ЛІКУВАННІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ХВОРОБИ ШЕГРЕНА</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">2780</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Лідер галузі 2020</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b5%d1%80-%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d1%83%d0%b7%d1%96-2020/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[sedrik]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2020 13:34:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Сертифікати та нагороди]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://biolik.com.ua/?p=2481</guid>

					<description><![CDATA[<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b5%d1%80-%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d1%83%d0%b7%d1%96-2020/">Лідер галузі 2020</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p></p>



<div class="wp-block-image"><figure class="aligncenter size-medium"><img loading="lazy" decoding="async" width="300" height="298" src="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-300x298.png" alt="" class="wp-image-2483" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-300x298.png 300w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-1024x1019.png 1024w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-150x150.png 150w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-768x764.png 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-1536x1528.png 1536w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-600x597.png 600w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1-100x100.png 100w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/UA_Електронна-медаль-Лідер-галузі-2020_ua-1.png 1792w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></figure></div>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b5%d1%80-%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d1%83%d0%b7%d1%96-2020/">Лідер галузі 2020</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">2481</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Імунологічна ефективність застосування правцевого анатоксину при екстреній специфічній профілактиці правця у хворих на ранову інфекцію</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d1%96%d0%bc%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d0%b5%d1%84%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[sedrik]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 30 Oct 2020 12:38:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://biolik.com.ua/?p=2438</guid>

					<description><![CDATA[<p>Е.І.Гірка, М.С.Попов КНП «Міська клінічна лікарня №2 імені професора О.О.Шалімова» Харківської міської ради &#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160; Реферат. Мета. Вивчення імунологічної ефективності застосування правцевого анатоксину при проведенні екстреної специфічної профілактики правця хворим на ранову інфекцію. Матеріали і методи. Проведено дослідження рівнів протиправцевого імунітету у хворих на ранову інфекцію, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні. Дослідження сироваток [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d1%96%d0%bc%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d0%b5%d1%84%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0/">Імунологічна ефективність застосування правцевого анатоксину при екстреній специфічній профілактиці правця у хворих на ранову інфекцію</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p> Е.І.Гірка, М.С.Попов </p>



<p><em>КНП «Міська клінічна лікарня №2 імені професора О.О.Шалімова» Харківської міської ради</em></p>



<p><strong>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Реферат.</strong><strong> </strong><em>Мета.</em> Вивчення імунологічної ефективності застосування
правцевого анатоксину при проведенні екстреної специфічної профілактики правця хворим
на ранову інфекцію.</p>



<p><em>Матеріали і
методи.</em><strong> </strong>Проведено дослідження рівнів протиправцевого
імунітету у хворих на ранову інфекцію, які перебували на стаціонарному
лікуванні у хірургічному відділенні. Дослідження сироваток крові хворих проводилося
у динаміці (при надходженні хворих, через 2 та 4 тижні після введення
правцевого анатоксину) методом імуноферментного аналізу із застосуванням набору
ІФА для визначення антитіл класу IgG до правцевого анатоксину «Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Результати дослідження
вимірювались в Міжнародних Одиницях на мілілітр (МО/мл). </p>



<p><em>Результати
та їх обговорення.</em> Застосування
правцевого анатоксину <br>
АП-Біолік для екстреної специфічної профілактики правця призводить до набуття
захисного рівня імунітету до правця через 2 тижні після щеплення та розвитку у
всіх щеплених довгострокового імунного захисту через 4 тижні після щеплення.</p>



<p><em>Висновки.</em> Встановлено
імунологічну ефективність АП-Біолік при його застосуванні для екстреної
специфічної профілактики правця у хворих з рановою інфекцією.</p>



<p><strong>Ключові слова:</strong><em> АП-Біолік, правець, імунний
захист.</em><em></em></p>



<p><strong>Вступ</strong></p>



<p><strong>&nbsp;</strong>Правець –
специфічна форма ранової інфекції, що спричиняється анаеробною спороносною
паличкою (Clostridium tetani) та проявляється тяжкою загальною інтоксикацією
організму з переважним ураженням нервової системи [1]. Летальність при правці
сягає 80,0 %, навіть при застосуванні найсучасніших методів лікування помирає
30,0-50,0 % хворих [2]. Високу летальність зумовлюють вікова структура
захворілих (85,0 % складають люди похилого віку, переважно старші 60 років),
порушення у проведенні як планової активної, так і активно-пасивної (після
травми) імунізації, що не забезпечує належного захисного рівня протиправцевого
імунітету; несвоєчасне звернення або незвернення населення по медичну допомогу
з приводу травм; наявність регіонів з високим ризиком зараження, де ступінь
обсіменіння грунтів правцевою паличкою дорівнює 95,0-98,0 % [3]. Зараження правцем відбувається при
випадкових травмах, можливе зараження через укуси тварин, при позагоспітальних абортах
або пологах, через опіки або відмороження, проникні пошкодження
шлунково-кишкового тракту, гнійні запальні процеси. Безпосередньо від хворого
здоровим правець не передається.<em> </em>Головний симптом правцевої інфекції – судоми на фоні
постійного напруження скелетних м&#8217;язів. Правець зазвичай уражує всю нервову
систему, розповсюджуючись зверху вниз. Першим характерним симптомом є
напруження жувальних м&#8217;язів, що утруднює відкривання рота та судоми мімічних
м&#8217;язів, внаслідок яких виникає «сардонічна посмішка». У подальшому у людини
виникають труднощі з ковтанням. Легкий перебіг хвороби за відсутності щеплень
зустрічається рідко. В цьому випадку інкубаційний період триває не менш 14
днів, а симптоми повільно наростають на протязі 5-6 днів. У важких випадках
інкубаційний період триває менше тижня. У хворого часто буває вигнуте положення
тіла з головою, відкинутою назад. Судоми можуть призвести до асфіксії та
смерті. Можливі інсульти, паралічі, викривлення хребта та інші ускладнення [4,5,6].
Найбільш ефективним способом для запобігання правця є вакцинація. Діти повинні
бути вакциновані у віці двох, чотирьох, шести і <br>
18 місяців. У віці 6 і 16 років проводяться планові ревакцинації. Дорослим
потрібно щеплюватись кожні 10 років [7]. </p>



<p>Сучасна епідемічна ситуація з
правця в Україні залишається напруженою. За останні 5 років (2015 – 2019)
щорічно реєструється від 10 до 19 випадків цього захворювання. Показники
захворюваності коливаються на рівні <br>
0,02-0,04 на 100 тис. населення [8]. Враховуючи низькі рівні охоплення
дорослого населення України плановою вакцинацією проти правця в умовах
недостатнього забезпечення вакцинними препаратами упродовж 2010-2016 р. [9],
особливого значення набуває питання проведення екстреної специфічної профілактики
правця підлеглим контингентам відповідно до наказу МОЗ України від 05.08.99 №
198 &#8220;Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця&#8221;.</p>



<p><strong>Матеріали і методи досліджень</strong></p>



<p>Метою нашого дослідження було вивчити
ефективність використання правцевого анатоксину при проведенні екстреної
специфічної профілактики правця на підставі визначення напруженості протиправцевого
імунітету перед імунізацією та через 2 і 4 тижні після введення анатоксину. З цією метоюпроведено
вивчення напруженості імунітету до правця 34 хворим, які знаходилися на
лікуванні в хірургічному відділенні № 2 (гнійному) КНП «Міської клінічної
лікарні № 2 імені проф. О.О.Шалімова» Харківської міської ради за період січень-грудень
2019 року. Жінок було 20 (58,8%), чоловіків <br>
14 (41,2%). Розподіл за віком: до 40 років – 3 особи (8,8%), від 40 до 50 років
– <br>
5 осіб (14,7%), від 50 до 60 років – 9 осіб (26,5%), від 60 до 70 років – 10
осіб (29,4%), від 70 до 80 років – 5 осіб (14,7%), старше 80 років – 2 особи
(5,8%). За характером хірургічної патології хворі були розподілені наступним чином:
гнійно-некротичні ускладнення синдрому діабетичної стопи були у 12 (35,3%)
хворих, атеросклеротична гангрена нижньої кінцівки – у 9 (26,5%) хворих,
бешихове запалення відмічалося у 6 (17,6%) хворих, посттромбофлебітичний
синдром з трофічними виразками – у 6 (17,6%) хворих, відмороження пальців стоп
IV ступеню – у 1 (2,9%) хворого. Дослідження,
яке проводилось пацієнтам, мало комплексний характер і включало: 1) загальноклінічні
методи дослідження, направлені на оцінку тяжкості стану пацієнта, діагностику
ускладнень цукрового діабету та супутньої патології; 2) методи, направлені на
оцінку гнійно-некротичних уражень; 3) методи дослідження кровообігу нижньої
кінцівки. У лікуванні хворих приймали участь, окрім хірургів, терапевт,
ендокринолог, анестезіолог-реаніматолог. Якщо було необхідно, до допомоги
пацієнтам залучались суміжні спеціалісти. За показаннями проводили додаткові
методи дослідження. Оцінка ступеню порушення кровообігу базувалась на
результатах ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок. Поширеність
гнійно-некротичних уражень стопи визначали на підставі клінічної оцінки
поширеності осередку запалення, рентгенографії кісток стопи і ультразвукового
дослідження м&#8217;яких тканин. В обов&#8217;язковому порядку всім хворим при
госпіталізації у відділення проводився екстрений імунологічний контроль
напруженості протиправцевого імунітету методом імуноферментного аналізу із
застосуванням набору ІФА для визначення антитіл класу IgG до правцевого токсину
«Clostridium tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany.
Результати дослідження вимірювались в Міжнародних Одиницях на мілілітр (МО/мл).
</p>



<p><strong>Результати досліджень
та їх обговорення.</strong></p>



<p>Результати аналізів та їх
інтерпретація відповідно до інструкції виробника тест-системи наведені в табл.
1.</p>



<p><em>Таблиця 1 </em></p>



<p><strong>Результати
аналізів напруженості імунітету до правця та їх інтерпретація</strong></p>



<figure class="wp-block-table"><table class=""><tbody><tr><td>
  <strong>МОд/мл</strong>
  </td><td>
  <strong>Імунний захист</strong>
  </td><td>
  <strong>Рекомендації щодо щеплення</strong>
  </td></tr><tr><td>
  &lt;0,1
  </td><td>
  Захисту немає
  </td><td>
  Негайний курс імунізації або
  бустерне щеплення та контроль через 4-6 тижнів
  </td></tr><tr><td>
  0,11-0,5
  </td><td>
  Захист є
  </td><td>
  Бустерне щеплення та контроль
  через 
  4-6 тижнів
  </td></tr><tr><td>
  0,51-1,0
  </td><td>
  Захист є
  </td><td>
  Контроль через 2 роки
  </td></tr><tr><td>
  1,1-5,0
  </td><td>
  Довгостроковий захист
  </td><td>
  Контроль через 5-10 років
  </td></tr><tr><td>
  &gt;5,0
  </td><td>
  Довгостроковий захист
  </td><td>
  Контроль через 10 років
  </td></tr></tbody></table></figure>



<p>У тих випадках, коли хворі
потребували бустерного щеплення (результат при екстреному імунологічному
контролі 0,11-0,5 МО/мл), вводили 0,5 мл <br>
АП-Біолік підшкірно у підлопаткову ділянку тіла. Хворим, у яких захист від
правця був відсутній (показник напруженості імунітету до правця <br>
&lt; 0,1 МО/мл), вводили 1,0 мл (2 дози) АП-Біолік підшкірно у підлопаткову
ділянку тіла (протиправцева сироватка не вводилася у зв&#8217;язку з відсутністю). У
подальшому проводили контроль напруженості імунітету до правця через <br>
2 та 4 тижні після щеплення. За результатами вивчення імунітету до правця були
отримані наступні дані: у 21 (61,8%) хворого показники напруженості імунітету
до правця склали 0,11 – 0,5 МО/мл, у 13 (38,2%) хворих відповідні показники
були &lt; 0,1 МО/мл. Усім хворим було проведено щеплення від правця згідно з показниками
протиправцевого імунітету. Через 2 та 4 тижні після щеплення всім хворим був
проведений контроль стану протиправцевого імунітету. Результати стану імунітету
наведені в табл. 2.</p>



<p><em>Таблиця 2</em></p>



<p><strong>Результати
стану імунітету до правця до щеплення, через 2 та <br>
4 тижні після щеплення</strong></p>



<figure class="wp-block-table"><table class=""><tbody><tr><td>
  <strong>Кількість хворих</strong>
  </td><td>
  <strong>Напруженість протиправце-вого імунітету до щеплення, МО/мл</strong>
  </td><td>
  <strong>Вид щеплення згідно з рекомендаціями </strong>
  <strong>[табл.1]</strong>
  </td><td>
  <strong>Напруженість імунітету до правця через</strong>
  <strong>2 тижні після щеплення, МО/мл</strong>
  </td><td>
  <strong>Напруженість імунітету до правця через 4 тижні після щеплення, МО/мл</strong>
  </td></tr><tr><td>
  21 хворий
  </td><td>
  0,11 – 0,5
  </td><td>
  Бустерне щеплення 
  0,5 мл
  АП-Біолік
  </td><td>
  У всіх хворих показник
  0,51 -1,0
  </td><td>
  У всіх хворих показник
  1,1 – 5,0
  </td></tr><tr><td>
  13 хворих
  </td><td>
  &lt; 0,1
  </td><td>
  Імунізація 
  1,0 мл 
  АП-Біолік
  </td><td>
  У 8 (61,5%) хворих показник
  0,51 – 1,0
  У 5 (38,5%) хворих 
  показник 
  0,11-0,5
  </td><td>
  У всіх хворих показник
  1,1 – 5,0
  </td></tr></tbody></table></figure>



<p>Як видно з наведеної таблиці, через 2 тижні після
щеплення у всіх хворих відмічалося зростання показників протиправцевого
імунітету до рівня захисних титрів, а через 4 тижні після щеплення у всіх
хворих розвивався довгостроковий захист від правця. Алергічних реакцій на
щеплення не відмічалося. У 3 (8,8%) хворих спостерігалося почервоніння шкіри в
місці щеплення, яке минуло самостійно на 3 добу після щеплення. </p>



<p><strong>Висновки</strong></p>



<p>Таким чином, застосування правцевого анатоксину АП-Біолік
(АТ «БІОЛІК», Україна) з метою екстреної специфічної профілактики правця у
хворих хірургічного профілю через 2 тижні призводить до формування
протиправцевого захисту у всіх щеплених, а через 4 тижні – до довготривалого
імунного захисту проти правця. Алергічних реакцій на введення АП-Біолік не
відмічалося. </p>



<p><strong>Перелік літератури</strong></p>



<ol><li>Бордаков ВН.
Столбняк. Военная медицина. 2014; №4: с.105-10.</li><li>Шестакова ИВ, Балахонова ИВ, Артемов АЕ. К вопросу об
иммунопрофилактике столбняка. Сучасні
інфекції. 2009; 3-4.</li><li>Наказ
MО3 України від 05.08.1999 № 198 «Про вдосконалення профілактики, діагностики
та лікування правця»</li></ol>



<p>          <a href="https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text">https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text</a></p>



<ol start="4"><li>Возіанова ЖІ. Інфекційні та паразитарні хвороби: В 3 т. К.: Здоров ’я, 2001;. 2. 696 с.</li><li>Постовит ВА. Инфекционные болезни: Руководство. СПб.: Сотис, 1997. <br> 502 с.</li><li>Cook TM, Protheroe RT, Handel JM. Tetanus: a review of the literature. British Journal of Anaesthesia. 2001; 87(3): 477-87.</li><li>Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text">https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text</a></li><li>Електронний ресурс: <a href="https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini">https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini</a></li><li>Сіренко ІС, Мотика ОІ, Геник ІД. Імунопрофілактика дифтерії та правця в Україні: актуальні проблеми. Матеріали науково-практичної конференції «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 2015. </li></ol>



<p><strong>REFERENCES</strong></p>



<ol><li>Bordakov
VN. Stolbnjak. Voennaja medicina. 2014; 4:
105-10. (In Russ.).</li><li>Shestakova
IV, Balahonova IV, Artemov AE. K voprosu ob immunoprofilaktike stolbnjaka. Suchasnі
іnfekcії. 2009; 3-4: 47-53. (In
Russ.).</li><li>Nakaz
MO3 Ukrainy vid 05.08.1999 № 198 «Pro vdoskonalennia profilaktyky, diahnostyky
ta likuvannia pravtsia».</li></ol>



<p><a href="https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text">https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198282-99?lang=ru#Text</a> (In Ukr.).</p>



<ul><li>Vozianova
ZhI. Infektsiini ta parazytarni khvoroby: V 3 t. K.: Zdorov ’ia, 2001; 2. 696 p.
(In Ukr.).</li><li>Postovit
VA. Infekcionnye bolezni: Rukovodstvo — SPb.: Sotis, 1997;
502 p. (In Russ.).</li><li>Cook TM, Protheroe RT, Handel JM. Tetanus: a review of the literature. British
Journal of Anaesthesia. 2001; 87(3): 477-87 (In
Engl.).</li><li>Nakaz
MOZ Ukrainy vid 16.09.2011 № 595 «Pro poriadok provedennia profilaktychnykh
shcheplen v Ukraini ta kontrol yakosti y obihu medychnykh imunobiolohichnykh
preparativ». <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text">https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text</a> (In Ukr.).</li><li><a href="https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini">https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini</a> (In Ukr.).</li><li>Sirenko
IS, Motyka OI, Henyk ID. Imunoprofilaktyka dyfterii ta pravtsia v Ukraini:
aktualni problemy. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Infektsiini
khvoroby suchasnosti: etiolohiia, epidemiolohiia, diahnostyka, likuvannia,
profilaktyka, biolohichna bezpeka», Kyiv, 2015. (In Ukr.).</li></ul>



<p>IMMUNOLOGICAL EFFICIENCY OF THE TETANUS TOXOID USE FOR THE URGENT SPECIFIC TETANUS PREVENTION IN PATIENTS WITH THE WOUND INFECTION</p>



<p><strong>E. I. Hirka, M. S.
Popov</strong><strong></strong></p>



<p><em>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </em><strong>Summary.</strong> <em>Aim.</em> The present
study aimed to analyze the effectiveness of tetanus toxoid administration
during the urgent specific tetanus prevention. </p>



<p><em>Materials and methods.</em><strong> </strong>Thedetermination of
tetanus immunity levels in patients
with the wound infection
before immunization, then 2 and 4 weeks after vaccination. Studies of blood sera of patients
were carried out in dynamics by enzyme-linked immunosorbent assay using a set
of test systems for determining IgG antibodies to tetanus toxoid «Clostridium tetani toxin
IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica
GmbH, Germany. Results of the study were
measured in International Units per milliliter (IU/ ml).</p>



<p><em>Results.</em> The tetanus
toxoid AP-Biolik using for the urgent specific tetanus prevention is induce
protective tetanus immunity levels 2 weeks after vaccination and long-term
specific immunity protection 4 weeks after vaccination.</p>



<p><em>Conclusions.
</em>The immunological
efficiency of AP-Biolik using was established during its applying for urgent
specific tetanus prevention in patients with the wound infection. </p>



<p><strong>Keywords:</strong><em> AP-Biolik, tetanus, immunological efficiency.</em></p>



<p>ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ СТОЛБНЯЧНОГО
АНАТОКСИНА ПРИ ЭКСТРЕННОЙ СПЕЦИФИЧЕСКОЙ ПРОФИЛАКТИКЕ СТОЛБНЯКА У ПАЦИЕНТОВ
С РАНЕВОЙ ИНФЕКЦИЕЙ</p>



<p><strong><em>Э.И.Гирка, М.С.Попов</em></strong></p>



<p><strong>Реферат. </strong><em>Цель.</em> Целью работы было изучение иммунологической
эффективности применения столбнячного анатоксина при проведении экстренной
специфической профилактики столбняка у пациентов с раневой инфекцией.</p>



<p><em>Материалы и методы.</em><strong> </strong>Проведено определение уровней
противостолбнячного иммунитета у пациентов с раневой инфекцией, находящихся на стационарном
лечении в хирургическом отделении. Исследования сывороток крови больных
проводилось в динамике (при поступлении, через 2 и 4 недели после введения столбнячного
анатоксина) методом иммуноферментного анализа с использованием набора тест-систем
для определения антител класса IgG к столбнячному анатоксину «Clostridium
tetani toxin IgG», ELISA, Nova Tec Immundiagnostica GmbH, Germany. Результаты исследования
измерялись в Международных Единицах на миллилитр (МЕ/мл). </p>



<p><em>Результаты и их обсуждение.</em> Применение
столбнячного анатоксина <br>
АС-Биолек для экстренной специфической профилактики столбняка приводит к приобретению
защитного уровня иммунитета к столбняку через 2 недели после прививки и к
развитию долгосрочной иммунной защиты через 4 недели после прививки.</p>



<p><em>Выводы.</em> В
ходе исследования установлена иммунологическая эффективность препарата АС-Биолек
при его применении для экстренной специфической профилактики столбняка у пациентов
с раневой инфекцией.</p>



<p><strong>Ключевые слова:</strong><em>
АС-Биолек, столбняк, имунная защита.</em><em>Журнал «Харківська хірургічна
школа», № 3, 2020, с. 54-56.</em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d1%96%d0%bc%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d0%b5%d1%84%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%b7%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0/">Імунологічна ефективність застосування правцевого анатоксину при екстреній специфічній профілактиці правця у хворих на ранову інфекцію</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">2438</post-id>	</item>
		<item>
		<title>ВОЗМОЖНОСТИ ЭЛИМИНАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ В ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ И ХРОНИЧЕСКИХ РИНОСИНУСИТОВ</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%8d%d0%bb%d0%b8%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9-%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d0%b8/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[phadm]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Jan 2020 14:12:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://pharm.veleks.com.ua/?p=1570</guid>

					<description><![CDATA[<p>Доц. И.В. ФИЛАТОВА1, доц. Е.А. КУЛИКОВА1, анд. мед. наук Н.А. ГОЛОВКО2 1 Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2 Харьковская городская клиническая больница № 30, Украина Представлены результаты сравнительного анализа местного применения препарата лорэкт на основании динамики микробиоценозов (микрофлоры, микробного пейзажа) слизистой оболочки полости носа, данных риноскопии и функциональных показателей носового дыхания. Доказана эффективность спрея лорэкт [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%8d%d0%bb%d0%b8%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9-%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d0%b8/">ВОЗМОЖНОСТИ ЭЛИМИНАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ В ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ И ХРОНИЧЕСКИХ РИНОСИНУСИТОВ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p>Доц. И.В. ФИЛАТОВА1, доц. Е.А. КУЛИКОВА<sup>1</sup>, </p>



<p>анд.
мед. наук Н.А. ГОЛОВКО<sup>2</sup></p>



<p><em><sup>1</sup></em><em> Харьковская медицинская академия
последипломного образования,</em></p>



<p><em><sup>2
</sup></em><em>Харьковская
городская клиническая больница № 30, Украина</em></p>



<p><strong>Представлены результаты
сравнительного анализа местного применения препарата лорэкт на основании
динамики микробиоценозов (микрофлоры, микробного пейзажа) слизистой оболочки
полости носа, данных риноскопии и функциональных показателей носового дыхания.
Доказана эффективность спрея лорэкт в лечении риносинуситов и аденоидитов.</strong></p>



<p><em>Ключевые
слова: риносинусит, аденоидит, элиминационная терапия, микробиоценоз, препарат
лорэкт.</em></p>



<p>Риносинусит – воспаление слизистой
оболочки полости носа и околоносовых пазух различного генеза. На протяжении
последних десятилетий </p>



<p>данная патология занимает одно из ведущих
мест в структуре заболеваемости верхних дыхательных путей со стабильным ростом
на 1–2 % и ежегодными показателями заболевших в Украине до 3 млн [1–4].&nbsp; Острые&nbsp;
и&nbsp; хронические&nbsp; синуситы&nbsp;
диагностируются&nbsp; у&nbsp; 38,1 %&nbsp;
больных&nbsp; в&nbsp; стационаре&nbsp;
[5,&nbsp; 6].</p>



<p>Несмотря на достижения современной
отоларингологии, повышение эффективности лечения риносинуситов по-прежнему
является актуальной&nbsp; задачей.&nbsp; Сложности&nbsp;
лечения&nbsp; обусловлены целым&nbsp; рядом&nbsp;
факторов&nbsp; в&nbsp; зависимости&nbsp;
от&nbsp; вида риносинусита (острый,
подострый, рецидивирующий или хронический), этиологии (вирусный, бактериальный,
грибковый или аллергический), фоновых и сопутствующих заболеваний, а также&nbsp; индивидуальных&nbsp; анатомических&nbsp;
особенностей.&nbsp; В&nbsp; разработке&nbsp;
оптимальной&nbsp; тактики&nbsp; лечения&nbsp;
важно&nbsp; учитывать&nbsp; особенности&nbsp;
микробного фактора для проведения эффективной санации очага в каждом
конкретном случае. Так, острый риносинусит на первом этапе является вирусным и
для его лечения проводится симптоматическая терапия. При сохранении или
усилении симптомов&nbsp; в&nbsp; течение&nbsp;
более&nbsp; 10 дн&nbsp; увеличивается&nbsp;
риск бактериального&nbsp;
суперинфицирования,&nbsp; что&nbsp; обусловливает необходимость антибактериальной
терапии, которая проводится эмпирически. Антимикробная терапия хронического
риносинусита определяется видовым составом и особенностями микробиоценоза
полости носа и синусов и корректируется после проведения микробиологического
исследования.</p>



<p>Широкое&nbsp;
неконтролируемое&nbsp; использование
антибактериальных препаратов может приводить к появлению микозных синуситов
(аспергиллеза, </p>



<p>кандидоза). На этом фоне вопросы
рациональной антибиотикотерапии&nbsp;
риносинуситов&nbsp; во&nbsp; многом спорны, поэтому практические врачи все
больше </p>



<p>уделяют внимание местным мероприятиям
ирригационной, или элиминационной, терапии. В настоящее время ирригационная
(элиминационная) терапия является неотъемлемой частью лечения заболеваний носа
и околоносовых пазух, что&nbsp; отражено&nbsp; в&nbsp;
международных&nbsp; согласительных
документах.&nbsp; По &nbsp;данным&nbsp;
Европейских&nbsp; клинических
рекомендаций (EPOS-2007, EPOS-2012), ее эффективность в комплексном лечении
пациентов с риносинуситами считается доказанной.</p>



<p>Широкое&nbsp;
применение&nbsp; в&nbsp; ирригационной&nbsp;
терапии&nbsp; получили&nbsp; стандартные&nbsp;
солевые&nbsp; растворы (хьюмер, квикс,
аква марис и др.), непосредственно не воздействующие на микрофлору [7]. Это
определяет актуальность поиска средства для элиминационной терапии, обладающего
антимикробным эффектом.</p>



<p>В&nbsp;
хирургии&nbsp; гнойных&nbsp; ран&nbsp;
с&nbsp; успехом&nbsp; применяется&nbsp;
препарат&nbsp; эктерицид,&nbsp; полученный&nbsp;
путем окисления рыбьего жира изотоническим раствором NaCl. Влияние на
грамотрицательную микрофлору – &nbsp;преимущество данного препарата, поскольку
из-за своей более мощной и проницаемой клеточной стенки эти бактерии более
устойчивы к воздействию, чем грамположительные.</p>



<p>Обычно патогенность грамотрицательных
бактерий связывают с определенными компонентами их&nbsp; клеточных&nbsp;
стенок,&nbsp; а&nbsp; именно&nbsp;
–&nbsp; с&nbsp; липополисахаридным&nbsp; слоем&nbsp;
[8],&nbsp; который&nbsp; в&nbsp;
организме&nbsp; человека вызывает
синтез цитокинов и активацию иммунной системы с воспалением и увеличением
количества токсичных веществ.</p>



<p>В настоящее время все более широко
используется&nbsp; спрей&nbsp; лорэкт&nbsp;
(ПАО&nbsp; «Фармстандарт-Биолек», Харьков),
удобный для применения в отоларингологии с учетом анатомии органов. Препарат
содержит сумму карбонильных соединений, достаточную для проявления необходимой
антимикробной и антисептической активности. В результате его&nbsp; действия&nbsp;
происходит&nbsp; элиминация&nbsp; вирусов, бактерий&nbsp; и&nbsp;
аллергенов,&nbsp; увлажнение&nbsp; и&nbsp;
очищение слизистой носа, удаление избыточной слизи, корочек&nbsp; после&nbsp;
операций&nbsp; без&nbsp; риска&nbsp;
кровотечения, при этом не нарушается нормальная микрофлора
слизистой&nbsp; оболочки&nbsp; полости&nbsp;
носа&nbsp; и&nbsp; носоглотки.</p>



<p>Цель&nbsp;
нашего&nbsp; исследования&nbsp; –&nbsp;
изучить&nbsp; эффективность&nbsp; местного&nbsp;
применения&nbsp; спрея&nbsp; лорэкт&nbsp;
в&nbsp; лечении&nbsp; острого&nbsp;
и&nbsp; хронического&nbsp; риносинуситов.</p>



<p>Под нашим наблюдением находились 76
больных&nbsp; (49&nbsp; мужчин,&nbsp;
27&nbsp; женщин)&nbsp; с&nbsp;
риносинуситом в возрасте от 18 до 68 лет. Все пациенты с острым </p>



<p>риносинуситом&nbsp; первоначально&nbsp;
обратились&nbsp; в&nbsp; ургентный кабинет Городской клинической
больницы № 30 (Харьков) и лечились амбулаторно (25 лиц) или были
госпитализированы в стационар с экссудативными формами синуситов на фоне интоксикационного
синдрома (17 лиц). С обострением хронического риносинусита 22 больных
поступили&nbsp; в&nbsp; стационар&nbsp;
после&nbsp; неэффективного&nbsp; амбулаторного&nbsp;
лечения&nbsp; в&nbsp; поликлинике,&nbsp;
а&nbsp; в&nbsp; ургентном порядке&nbsp; –&nbsp;
12&nbsp; пациентов.&nbsp; При&nbsp;
поступлении&nbsp; все больные&nbsp; предъявляли&nbsp;
жалобы&nbsp; на&nbsp; затруднение носового&nbsp; дыхания,&nbsp;
выделения&nbsp; из&nbsp; носа,&nbsp;
повышение&nbsp; температуры&nbsp; тела&nbsp;
до&nbsp; субфебрильных&nbsp; цифр. </p>



<p>Наличие&nbsp;
локальной&nbsp; болезненности&nbsp; в&nbsp;
проекции пазух как достоверный признак синусита установлено у 29
пациентов. Интоксикационные жалобы, а именно слабость, головная боль,
утомляемость, снижение психоэмоционального фона (астенизация) разной степени
выраженности были у всех госпитализированных больных с острыми и хроническими
риносинуситами.</p>



<p>Критерием&nbsp;
включения&nbsp; в&nbsp; исследование&nbsp;
было наличие&nbsp; острого&nbsp; или&nbsp;
обострение&nbsp; хронического
бактериального&nbsp; риносинусита&nbsp; при&nbsp;
отсутствии показаний для проведения гайморопункции или отказе&nbsp; пациента&nbsp;
от&nbsp; манипуляции.&nbsp; Такой&nbsp;
подход позволил&nbsp; уменьшить&nbsp; влияние&nbsp;
лекарственных препаратов,&nbsp;
вводимых&nbsp; при&nbsp; гайморопункции,&nbsp; на результаты&nbsp;
лечения&nbsp; –&nbsp; местной&nbsp;
санации.&nbsp; Критерием исключения
признали получение больными антибиотиков за три месяца до проводимого
исследования, что было необходимо для стандартизации антибактериальной терапии.</p>



<p>Все 76 обследованных были распределены
поровну на две группы таким образом, что больные с&nbsp; нечетными&nbsp;
номерами&nbsp; в&nbsp; ранжированном&nbsp;
ряду составили основную группу (ОГ), а с четными – контрольную (КГ).</p>



<p>Существенных&nbsp; различий&nbsp;
по&nbsp; полу,&nbsp; возрасту и нозологиям между группами не было.</p>



<p>Всем больным было проведено
общеклиническое обследование (сбор жалоб, анамнеза, объективный&nbsp; и&nbsp;
ЛОР-осмотр,&nbsp; рентгенологическое&nbsp; или компьютерное&nbsp; исследование&nbsp;
придаточных&nbsp; пазух носа,
оптическая ригидная риноскопия, бактериологическое исследование мазка со
слизистой полости носа, клинические анализы крови и мочи). </p>



<p>По&nbsp; данным&nbsp;
оптической&nbsp; ригидной&nbsp; риноскопии у&nbsp;
пяти&nbsp; пациентов&nbsp; ОГ&nbsp;
и&nbsp; трех&nbsp; КГ&nbsp;
в&nbsp; возрасте&nbsp; 18–36 лет на своде носоглотки определялись
аденоидные вегетации II степени (6 случаев) и III степени (2 случая) с
явлениями хронического воспаления и наличием слизисто-гнойного отделяемого на
поверхности аденоидов (рис. 1).</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="1024" height="330" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1-1024x330.jpg" alt="" class="wp-image-1579" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1-1024x330.jpg 1024w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1-300x97.jpg 300w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1-768x248.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1-600x193.jpg 600w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-1.jpg 1086w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p>                                А                                                                   Б</p>



<p>Рис. 1. Аденоидные вегетации с явлениями аденоидита: <em>а</em> – слизистое отделяемое на поверхности
аденоидов и в устье слуховой трубы; <em>б </em>–
слизисто-гнойное отделяемое на поверхности аденоидов и в устье слуховой трубы.</p>



<p>Всем
больным назначалась стандартная противовоспалительная терапия (цефалоспорины
3-го поколения).</p>



<p>Местное&nbsp;
лечение&nbsp; заключалось&nbsp; в&nbsp;
проведении санирующих&nbsp; мероприятий:&nbsp; промывании&nbsp;
пазух перемещением по Proetz физиологическим раствором&nbsp; через&nbsp;
день&nbsp; на&nbsp; фоне&nbsp;
использования&nbsp; деконгестантов в КГ
и промывании пазух перемещением через день с орошением полости носа средством
лорэкт&nbsp; в&nbsp;
соответствии&nbsp; с&nbsp; инструкцией&nbsp;
(ежедневно&nbsp; по&nbsp; 3–4&nbsp;
нажатия&nbsp; в&nbsp; каждую&nbsp;
ноздрю&nbsp; 3–4&nbsp; раза в день) в ОГ.</p>



<p>Объективизация&nbsp; состояния&nbsp;
больных&nbsp; и&nbsp; определение эффективности применения спрея
лорэкт проводились&nbsp; на&nbsp; основе&nbsp;
методики&nbsp; интегральной балльной&nbsp; оценки&nbsp;
изменения&nbsp; различных&nbsp; параметров объективных, клинических,
инструментальных и бактериологических тестов [9].</p>



<p>Динамика&nbsp;
субъективных&nbsp; симптомов&nbsp; заболевания (оценка пациента) – утомляемость,
головная боль, слабость – оценивалась по 10-балльной визуально-аналоговой шкале
(ВАШ), где 0 соответствовало&nbsp;
отсутствию&nbsp; жалоб,&nbsp; а&nbsp; 10 –&nbsp; жалобам, мучительным для пациента.</p>



<p>Динамика&nbsp;
объективных&nbsp; симптомов&nbsp; (оценка врача) проводилась по 4-балльной
шкале:</p>



<p>– затруднение носового дыхания: 0 –
свободное;&nbsp; 1&nbsp; –&nbsp;
незначительное&nbsp; эпизодическое&nbsp; затруднение; 2 – выраженное; 3 – отсутствие
носового дыхания;</p>



<p>– выделения из носа: 0 – отсутствие; 1 –
незначительные; 2 – умеренные; 3 – значительные;</p>



<p>– состояние слизистой оболочки полости
носа (гиперемия и отек): 0 – отсутствуют; 1 – незначительно&nbsp; выражены;&nbsp;
2&nbsp; –&nbsp; умеренно&nbsp;
выражены; 3 – резко выражены.</p>



<p>Комплексное&nbsp; определение&nbsp;
субъективных и&nbsp; объективных&nbsp; критериев&nbsp;
проводилось&nbsp; на&nbsp; 1,&nbsp; 3,
5,&nbsp; 7&nbsp;
и&nbsp; 9-е&nbsp; сутки&nbsp;
от&nbsp; начала&nbsp; заболевания.&nbsp;
Микробиологические исследования выполнялись перед началом&nbsp; и&nbsp;
на&nbsp; 7-е&nbsp; сутки&nbsp;
лечения&nbsp; классическим
культуральным методом.</p>



<p>При
остром риносинусите высевались преимущественно&nbsp;
S.&nbsp; epidermidis,&nbsp;
S.&nbsp; aureus,&nbsp; Haemophylus influenzae, Str. pneumoniae, Str.
pyogenes, Moraxella catarrhalis,&nbsp; при&nbsp; хроническом&nbsp; –&nbsp; S.&nbsp;
aureus,&nbsp; Str. pyogenes&nbsp; и&nbsp; грамотрицательная&nbsp; флора&nbsp; (E.&nbsp; coli,&nbsp;
Pr. mirabilis, Enterococcus) в ассоциациях, в том числе с грибами рода Candida (табл. 1). Характерной для хронических
риносинуситов была высокая степень обсемененности слизистой оболочки полости
носа.</p>



<p><em>Таблица 1. </em></p>



<p><strong>Общая
характеристика микрофлоры полости носа пациентов с риносинуситами.</strong></p>



<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0" width="643">
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" rowspan="2"><p align="center"><strong>&#1042;&#1080;&#1076; &#1084;&#1080;&#1082;&#1088;&#1086;&#1086;&#1088;&#1075;&#1072;&#1085;&#1080;&#1079;&#1084;&#1072;</strong></p></td>
    <td width="397" colspan="2"><p align="center"><strong>&#1056;&#1080;&#1085;&#1086;&#1089;&#1080;&#1085;&#1091;&#1089;&#1080;&#1090;&#1099;</strong><br />
            <strong>(&#1082;&#1086;&#1083;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1090;&#1074;&#1086; &#1089;&#1083;&#1091;&#1095;&#1072;&#1077;&#1074;)</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="198"><p align="center"><strong>&#1086;&#1089;&#1090;&#1088;&#1099;&#1077;</strong></p></td>
    <td width="198"><p align="center"><strong>&#1093;&#1088;&#1086;&#1085;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1082;&#1080;&#1077;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Staph. Epiderm.</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">9</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">6</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Staph. Aureus</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">7</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">9</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Staph. Haemol.</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">2</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">2</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Str. Pyogenes</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">6</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">7</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Str. Pneum.</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">5</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">4</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Haemiphylus infl.</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">9</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">2</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Moraxella catarrhalis</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">7</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">2</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Prot. Mirabilis</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">&#8211;</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">4</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>E. coli</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">2</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">6</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Enteroccocus </p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">1</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">6</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Candida albicans</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">1</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">4</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Ps. Aeruginosa</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">&#8211;</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">3</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Klebsiella pneum.</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">&#8211;</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">1</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>Citrobakter</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">1</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">&#8211;</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p>&#1055;&#1086;&#1089;&#1077;&#1074; &#1088;&#1086;&#1089;&#1090;&#1072; &#1085;&#1077; &#1076;&#1072;&#1083;</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">4</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">&#8211;</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="246" valign="top"><p>&#1040;&#1089;&#1089;&#1086;&#1094;&#1080;&#1072;&#1094;&#1080;&#1080; &#1074;&#1099;&#1096;&#1077;&#1091;&#1082;&#1072;&#1079;&#1072;&#1085;&#1085;&#1099;&#1093; &#1084;&#1080;&#1082;&#1088;&#1086;&#1086;&#1088;&#1075;&#1072;&#1085;&#1080;&#1079;&#1084;&#1086;&#1074;</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">8 (19%)</p></td>
    <td width="198" nowrap="nowrap" valign="bottom"><p align="center">55 (61,7%)</p></td>
  </tr>
</table>



<p>После рандомизации больных в
исследовании микробиоценозы в двух группах были практически идентичны (табл.
2).</p>



<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; После&nbsp;
проведенных&nbsp; исследований&nbsp; установлено,&nbsp;
что&nbsp; применение&nbsp; лорэкта&nbsp;
сопровождалось уменьшением&nbsp;
колонизации&nbsp; слизистой&nbsp; оболочки полости&nbsp; носа&nbsp;
грамотрицательной&nbsp; флорой&nbsp; и&nbsp;
ассоциациями&nbsp; в&nbsp; пользу&nbsp;
условно&nbsp; патогенной&nbsp; и&nbsp;
сапрофитной микрофлоры, а также количества высеваемых штаммов и степени
микробной обсемененности слизистой оболочки полости носа. Так, после лечения в
ОГ только в одном случае была зарегистрирована колонизация слизистой оболочки
эпидермальным стафилококком в 104–107 КОЕ (до лечения 107–109 КОЕ).</p>



<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;
<em>Таблица 2. </em></p>



<p><strong>Динамика микробиоценозов в ходе
местного лечения пациентов&nbsp; основной (ОГ)
и контрольной (КГ) групп до и после лечения</strong></p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="804" height="737" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/Табл2.png" alt="" class="wp-image-1576" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/Табл2.png 804w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/Табл2-300x275.png 300w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/Табл2-768x704.png 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/Табл2-600x550.png 600w" sizes="(max-width: 804px) 100vw, 804px" /></figure>



<p>В КГ на
фоне уменьшения степени микробной обсемененности слизистой оболочки значимой
позитивной&nbsp; динамики&nbsp; микробиоценозов&nbsp; отмечено не было, проводимое местное лечение
практически не оказывало влияния на грамотрицательную микрофлору (на примере
энтерококка).</p>



<p>Положительная динамика санации слизистой оболочки&nbsp; полости&nbsp;
носа&nbsp; на&nbsp; фоне&nbsp;
ирригационной терапии&nbsp;
лорэктом&nbsp; сопровождалась&nbsp; значимым&nbsp;
по сравнению&nbsp; с&nbsp; пациентами&nbsp;
КГ&nbsp; регрессом&nbsp; субъективных симптомов.</p>



<p>Использование спрея лорэкт достоверно уже к&nbsp; третьему&nbsp;
дню&nbsp; после&nbsp; начала&nbsp;
лечения&nbsp; сопровождалось
уменьшением гиперемии и отека слизистой оболочки полости носа по сравнению с
КГ. </p>



<p>Регресс симптомов зарегистрирован к
6–7-му дню в отличие от КГ, где даже к 9-му дню полного регресса симптомов не наблюдалось.</p>



<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Количество выделений к 3-м суткам от
начала лечения равномерно уменьшалось в обеих группах, вероятно, за счет
механического очищения слизистой&nbsp;
оболочки&nbsp; физиологическим&nbsp; раствором&nbsp;
при промывании перемещением. Но к 7-м и 9-м суткам у&nbsp; пациентов&nbsp;
ОГ&nbsp; выделений&nbsp; на&nbsp;
слизистой&nbsp; стало значительно&nbsp; меньше,&nbsp;
чем&nbsp; у&nbsp; больных&nbsp;
КГ,&nbsp; вследствие&nbsp; уменьшения&nbsp;
воспаления&nbsp; на&nbsp; фоне&nbsp;
снижения&nbsp; антигенной&nbsp; микробной&nbsp;
нагрузки&nbsp; слизистой оболочки&nbsp; полости&nbsp;
носа&nbsp; под&nbsp; воздействием&nbsp;
спрея лорэкт (рис. 2).</p>



<figure class="wp-block-image size-large is-resized"><img loading="lazy" decoding="async" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/2.png" alt="" class="wp-image-1577" width="582" height="196" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/2.png 487w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-300x101.png 300w" sizes="(max-width: 582px) 100vw, 582px" /></figure>



<figure class="wp-block-table is-style-regular"><table class=""><tbody><tr><td>
  Рис.
  2. Сравнительная динамика объективных местных симптомов риносинусита в ходе
  лечения препаратом лорэкт: &nbsp;&nbsp;выделения из носа (ОГ); выделения из носа (КГ)
  </td><td>
  Рис. 3.
  Сравнительная динамика носового дыхания в ходе проводимой ирригационной
  терапии: &nbsp;носовое дыхание (ОГ); носовое дыхание (КГ)
  </td></tr></tbody></table></figure>



<p>Терапия
лорэктом способствовала значительному улучшению носового дыхания на 3-и сутки с
практически полным восстановлением функции по&nbsp;
4-балльной&nbsp; шкале&nbsp; на&nbsp;
6–7-е&nbsp; сутки,&nbsp; тогда&nbsp;
как в КГ при значительно меньших показателях динамики затруднение
носового дыхания сохранялось и к 9-му дню проводимой терапии (рис. 3).</p>



<p>За&nbsp; все&nbsp; время&nbsp;
проведения&nbsp; исследования&nbsp; побочного действия, аллергических реакций
зарегистрировано не было. Препарат хорошо переносился&nbsp; больными,&nbsp;
не&nbsp; вызывал&nbsp; неприятных&nbsp;
ощущений, что способствовало соблюдению режима его&nbsp; применения&nbsp;
по&nbsp; результатам&nbsp; мониторинга (89,5 % случаев).</p>



<p>Таким образом, спрей лорэкт удобен в применении, благодаря аэрозольной
форме он равномерно распределяется по всем отделам полости </p>



<p>носа. Препарат хорошо переносится больными, не&nbsp; вызывает&nbsp;
неприятных&nbsp; ощущений&nbsp; и&nbsp;
побочных&nbsp; реакций,&nbsp; что&nbsp;
способствует&nbsp; повышению&nbsp; их комплайенса.&nbsp; В&nbsp;
основе&nbsp; его&nbsp; клинической&nbsp;
эффективности лежит бактерицидное действие на патогенную&nbsp; микрофлору,&nbsp;
способствующее&nbsp; снижению&nbsp; микробной&nbsp;
обсемененности&nbsp; слизистой
полости&nbsp; носа,&nbsp; смене&nbsp;
состава&nbsp; микробиоценозов и
снижению патогенности микроорганизмов, их составляющих. Преимуществом лорэкта
является&nbsp; универсальность&nbsp; антимикробного&nbsp; действия, в том числе на грамотрицательную
флору, устойчивую к действию антибиотиков и способствующую&nbsp; развитию&nbsp;
интоксикационного&nbsp; синдрома, вне
зависимости от формы синусита, особенностей&nbsp;
течения&nbsp; и&nbsp; чувствительности&nbsp; микрофлоры к антибиотикам.</p>



<p>Учитывая наличие у 10,5 % наших пациентов аденоидных&nbsp; вегетаций&nbsp;
и&nbsp; аденоидита&nbsp; можно&nbsp;
говорить о целесообразности использования спрея лорэкт для лечения этой
патологии. </p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="1024" height="400" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1024x400.jpg" alt="" class="wp-image-1578" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1024x400.jpg 1024w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-300x117.jpg 300w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-768x300.jpg 768w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-600x234.jpg 600w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4.jpg 1075w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure>



<p><em>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;              а&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; б&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;   &nbsp;&nbsp;&nbsp; в</em></p>



<p>Рис. 4. Динамика риноскопической картины в ходе лечения
препаратом лорэкт: <em>а</em> – 1-е сутки
лечения; <em>б</em> – 3-и сутки лечения; <em>в</em> – 5-е сутки лечения</p>



<p>Клинически&nbsp;
на&nbsp; фоне&nbsp; коррекции&nbsp;
микробиоценозов отмечается регресс воспалительной реакции,&nbsp; уменьшение&nbsp;
гиперемии&nbsp; и&nbsp; отека&nbsp;
слизистой&nbsp; оболочки&nbsp; полости&nbsp;
носа&nbsp; уже&nbsp; к&nbsp;
3-м&nbsp; суткам от начала заболевания,
выделений из носа – на 5-е сутки, улучшение и восстановление носового дыхания к
3–5-м суткам (рис. 4). Улучшение общего состояния пациентов на фоне
уменьшения&nbsp; проявлений&nbsp; интоксикационного&nbsp; синдрома определяется&nbsp; уже&nbsp;
на&nbsp; 2–4-е&nbsp; сутки.&nbsp;
Клиническое выздоровление&nbsp;
при&nbsp; остром&nbsp; риносинусите&nbsp;
у&nbsp; пациентов&nbsp; ОГ&nbsp;
наступило&nbsp; на&nbsp; 5–6-е&nbsp;
сутки&nbsp; в&nbsp; 90,5 % случаев, клиническая ремиссия при
хроническом риносинусите — на 7-е сутки (88,2 %).</p>



<p>В КГ эти же показатели составили 84,2 и 78,9 % в
аналогичные сроки для острых и хронических риносинуситов соответственно.</p>



<p>Установленная в исследовании высокая клиническая&nbsp; эффективность&nbsp;
спрея&nbsp; лорэкт&nbsp; дает&nbsp;
основания рекомендовать препарат для проведения ирригационной терапии
при острых и хронических бактериальных риносинуситах, аденоидитах.</p>



<p>Список
литературы</p>



<p>1. Гострий&nbsp; лівобічний&nbsp; гнійний&nbsp;
гемісинусит,&nbsp; ускладнений&nbsp; некротичним&nbsp;
целюлітом&nbsp; верхньої&nbsp; повіки&nbsp;
та токсичним невритом зорового нерва / Р.А. Абизов, Я.В. Шкоба, В.К.
Вітер [та ін.] // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2011. – № 1. – С.
69–70.</p>



<p>2. Безшапочний С.Б. Сучасний погляд на методи лікування синуситів / С.Б.
Безшапочний, В.В. Лобурец // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2004. –
№ 5. – С. 58–59.</p>



<p>3. Деменков&nbsp; И.В.&nbsp; Эффективность&nbsp;
использования йоддицерина&nbsp; в&nbsp; комплексном&nbsp;
лечении&nbsp; больных острыми гнойными
синуситами / И.В. Деменков // Ринологія. – № 1. – С. 55–58.</p>



<p>4. Митин&nbsp; Ю.В.&nbsp; Особенности&nbsp;
терапии&nbsp; при&nbsp; острых риносинуситах&nbsp; /&nbsp;
Ю.В.&nbsp; Митин,&nbsp; Л.Р.&nbsp;
Криничко, О.А. Островская // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. –
2006. – № 1. – С. 55–59.</p>



<p>5. Азизов Э.Г. Оптимизация хирургического лечения больных с осложненными
синуситами с использованием фотогемотерапии: дис. на соискание ученой
степени&nbsp; канд.&nbsp; мед.&nbsp;
наук&nbsp; /&nbsp; Э.Г.&nbsp;
Азизов. –&nbsp; Харьков, 2013. – С.
144.</p>



<p>6. Гарюк&nbsp; Г.И.&nbsp; Патогенетические&nbsp; аспекты&nbsp;
хирургического лечения осложненных синуситов / Г.И. Гарюк, И.В.
Филатова, Э.Г. Азизов // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2013. – №
1. – С. 59–68.</p>



<p>7. Образцов И.Г. Современная элиминационная терапия острых гнойных
риносинуситов / И.Г. Образцов // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. –
2009. – № 3. – С. 116–117.</p>



<p>8. Гусев М.В. Микробиология: учебник / М.В. Гусев, Л.А. Минеева. – 2003. –
464 с.</p>



<p>9. Застосування&nbsp; бальної&nbsp; оцінки&nbsp;
клінічних&nbsp; проявів хронічного
катарального риносинуситу / Д. І. Заболотний, О.Ф. Мельников, Н.А. Комашко [та
ін.] // Ринологія. – 2010. – № 4. – С. 15–18.</p>



<p><strong>МОЖЛИВОСТІ ЕЛІМІНАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ</strong></p>



<p><strong>У ЛІКУВАННІ ГОСТРИХ І ХРОНІЧНИХ
РИНОСИНУСИТІВ</strong></p>



<p>І. В. ФІЛАТОВА, О. О. КУЛІКОВА, Н. А. ГОЛОВКО</p>



<p><strong>Подано результати порівняльного
аналізу місцевого застосування препарату лорект на підставі динаміки
мікробіоценозів (мікрофлори, мікробного пейзажу) слизової оболонки порожнини
носа, даних риноскопії і функціональних показників носового дихання. Доведено
ефективність спрею лорект у лікуванні риносинуситів і аденоїдитів.</strong></p>



<p><em>Ключові слова: риносинусит,
аденоїдит, елімінаційна терапія, мікробіоценоз, препарат лорект.</em></p>



<p><strong>THE EFFICACY OF ELIMINATION THERAPY</strong></p>



<p><strong>IN TREATMENT OF ACUTE AND CHRONIC
RHINOSINUSITIS</strong></p>



<p>I. V.
FILATOVA, O. O. KULIKOVA, N. A. HOLOVKO</p>



<p><strong>The results
of a comparative analysis of topical application of lorect based on the
dynamics of microbiocenoses (microflora, microbial landscape) of the nasal
mucosa, rhinoscopy findings and nasal breathing functional parameters are
presented. The efficacy of lorect spray in treatment of rhinosinusitis and
adenoiditis was proven.</strong></p>



<p><em>Key
words: rhinosinusitis, adenoiditis, elimination therapy, microbiocenosis,
lorect.</em></p>



<p><em>«</em><em>М</em><em>і</em><em>жнародний медичний журнал</em><em>», 2017, №4, С.66-71.</em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8-%d1%8d%d0%bb%d0%b8%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b9-%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d0%b8/">ВОЗМОЖНОСТИ ЭЛИМИНАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ В ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ И ХРОНИЧЕСКИХ РИНОСИНУСИТОВ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">1570</post-id>	</item>
		<item>
		<title>КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДЛИТЕЛЬНО НЕЗАЖИВАЮЩИХ РАН У БОЛЬНЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%b4%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%b6/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[phadm]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Jan 2020 13:30:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://pharm.veleks.com.ua/?p=1568</guid>

					<description><![CDATA[<p>Иванова Ю.В., Пуляева И.С., Кириенко Д.А. ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т.Зайцева НАМНУ», г. Харьков Резюме. В работе приведен анализ результатов лечения 45 больных с хроническими ранами с нейро-ишемической формой синдрома диабетической стопы. Только взаимодействие мультидисциплинарной команды в составе специалиста по лечению ран, эндокринолога, сосудистого хирурга, специалиста по эндоваскулярным рентгенохирургическим вмешательствам, а также [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%b4%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%b6/">КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДЛИТЕЛЬНО НЕЗАЖИВАЮЩИХ РАН У БОЛЬНЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Иванова Ю.В., Пуляева И.С., Кириенко Д.А.</strong><strong></strong></p>



<p>ГУ
«Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т.Зайцева НАМНУ», <br>
г. Харьков</p>



<p><strong>Резюме.</strong> В работе приведен анализ результатов лечения 45 больных с хроническими
ранами с нейро-ишемической формой синдрома диабетической
стопы. Только взаимодействие мультидисциплинарной команды в составе
специалиста по лечению ран, эндокринолога, сосудистого хирурга, специалиста по
эндоваскулярным рентгенохирургическим вмешательствам, а также применение
новейших технологий диагностики и лечения может предотвратить инвалидизирующие осложнения тяжёлых хронических ран и избежать
ампутации. В процессе проведения комплексного лечения инфекционных раневых
осложнений у больных с синдромом стопы диабетика адекватная стартовая АБТ с учетом возможного характера возбудителя в сочетании с использованием в качестве местного
лечения Эктерицида<sup>®</sup> (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК»,
Украина) на всех его этапах, заживление ран происходит более качественно и в
короткие сроки. В ранние сроки наблюдается улучшение характеристик
заживления ран, что создает благоприятные условия для закрытия дефектов.
Результаты проведенного исследования позволяют рекомендовать Эктерицид<sup>®</sup> к широкому применению в лечении
длительно незаживающих ран.</p>



<p><strong>Ключевые слова: </strong><em>хронические раны, сахарный диабет, мультидисциплинарный
подход, Эктерицид<sup>®</sup>, местное лечение.</em><em></em></p>



<p><strong>Введение. </strong>Сахарный диабет (СД) является приоритетом первого ряда среди проблем,
стоящих перед медицинской наукой и здравоохранением практически всех стран мира. Осложнения этого заболевания занимают третье
место среди причин инвалидности и смертности. Следует отметить, что почти
половина больных диабетом находится в возрастной категории 40-59 лет, что
обусловливает социальную значимость проблемы [1, 16, 19].</p>



<p>Синдром
диабетической стопы (СДС) как одно из тяжелейших осложнений СД наиболее часто приводит к инвалидизации и снижению качества жизни пациентов. СДС – патологические изменения периферической нервной
системы, артериального и микроциркуляторного русла, представляющие непосредственную угрозу развития
язвенно-некротических процессов и гангрены стопы.
Известно, что изменение стоп у больных СД более чем с 20-летним стажем
возрастает до 80% [2, 4, 9, 11]. Одним из наиболее тяжелых
осложнений СД является формирование СДС, лечение которой требует госпитализации
намного чаще, чем другие осложнения СД, вместе взятые. Среди всех
госпитализируемых больных СД в течение года больные с гнойно-некротическими
осложнениями СДС составляют 46% . СДС – инфекция, язва и/или деструкция глубоких тканей стопы, связанная с
неврологическими нарушениями и/или
снижением магистрального кровотока в артериях нижних конечностей
различной степени тяжести [5, 8, 10, 13, 20]. Распространенность СДС среди
больных СД составляет в среднем 4-10%. Несмотря на тот факт, что распространенность СД в различных странах
составляет от 1,5 до 6 %, на больных сахарным
диабетом с СДС приходится 40-60% всех ампутаций нижних конечностей
нетравматического характера. Основной целью принятой ранее Сент-Винсентской
декларации было снижение на 50% частоты ампутаций по поводу диабетической гангрены. Одной из них является программа
профилактики ампутаций нижних
конечностей в США (Lowег Ехtrеmitу Аmputation Prevention (LЕАР) Ргоgram of Bureau of Рrimaгу Неаlth Саге (ВРНС), являющейся частью программы «Здоровое население 2010» (Неаlthy Реор1е 2010). Основным ожидаемым результатом последней является снижение
на 50 % количества ампутаций. В 85% случаев всем ампутациям, связанным с СД,
предшествуют язвенные дефекты стоп. В
50-70% случаев причиной ампутаций является гангрена, в <br>
20-50% наличие инфекции. В большинстве случаев ампутации выполняются при сочетании
ишемии и инфекции [6, 7, 9, 12, 15, 18]. Более 50% пациентов с ампутацией
подвергаются контралатеральной ампутации в течение 4 лет. После высокой
ампутации конечности в последующие 5 лет выживает не более 25 % больных [18]. Своевременно начатое адекватное
консервативное и хирургическое лечение позволяет у 86,8% перевести
влажную гангрену в сухую и избежать ампутаций
нижних конечностей у 40 &#8211; 60% больных [15, 18].</p>



<p>У больных
СД, осложненной развитием СДС в 85% случаев причиной ампутации нижней конечности являются язвенные дефекты в области стоп.
Известно, что ампутации конечностей не только ухудшают качество жизни пациентов и приводят к высокой послеоперационной
летальности <br>
(до 20-25%), но и повышают риск смерти больных до 40-68% в течении 5 лет [5,
18, 20].</p>



<p><strong>Цель исследования. </strong>Изучить результаты внедрения комплексного
мультидисциплинарного подхода к лечению синдрома стопы диабетика.</p>



<p><strong>Материалы и методы исследований. </strong>Вклинике института
принят комплексный, патогенетически обоснованный&nbsp; подход&nbsp;
к лечению&nbsp; пациентов с СДС. Нами
проанализированы результаты лечения 45 больных с нейро-ишемической формой СДС.
Средний возраст поступивших составил 53,6 лет. Мужчины и женщины встречались с одинаковой частотой (52,3 %
и 47,7 %). У всех был СД 2 типа средней и тяжелой степени тяжести.
Длительность сахарного диабета составила от 7 до 20 лет. Размеры ран и язвенных
дефектов колебались от 3 до 13 см в
диаметре, они локализовались у 25 больных в средней и нижней трети голени (в основном по наружной поверхности), у <br>
20 больных &#8211; на тыльной стороне стопы. У 25 больных длительно
незаживающие раны сформировались после санирующих оперативных вмешательств (по
поводу вскрытия флегмоны &#8211; 9 больных, некрэктомий &#8211; <br>
16 больных). Язвенные и раневые дефекты не имели тенденции к регенерации в
сроки более 2-4 недель.</p>



<p>Для контроля эффективности лечения проводили цитологическое исследование отпечатков раны, измерение средней
площади и оценку макроскопических изменений в ране (средние сроки очищения
раны, регресса гиперемии, появление грануляции и эпителизации).</p>



<p>Лечение назначали по следующей схеме: компенсация СД (перевод на дробную
инсулинотерапию), метаболическая терапия (препараты <br>
α-липоевой кислоты, витамины группы В), антикоагулянтная и ангиотропная, антибактериальная терапия, местное лечение,
терапия, направления на лечение остеопороза (препараты кальция); этапное
хирургическое лечение.</p>



<p>Показаниями к сосудистым вмешательствам считали ишемию II Б, III,&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; IV степени при наличии условий для выполнения реконструктивной операции по
сосудистому статусу; неэффективность консервативного лечения. Выбор
реваскуляризации конечностей осуществлялся согласно классификации ТАSС II.</p>



<p>В основе хирургического лечения гнойно-некротических поражений конечностей
у больных СД лежат принципы активной хирургической тактики, включающие: хирургическую обработку раны, местное
лечение гнойного очага; ранние восстановительные операции.</p>



<p>Местное лечение включало санацию гнойного очага, удаление нежизнеспособных
тканей с последующим наложением повязки и
орошением ее Эктерицидом<sup>®</sup> (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», Украина) ежедневно.
Методика применения &#8211; Эктерицид<sup>®</sup>
применяли местно в неразведенном виде. Лечение ран на начальном этапе
осуществляли путем промывания их
Эктерицидом<sup>®</sup> с дальнейшим наложением марлевых салфеток, смоченных
препаратом. Промывание проводили 2 раза в сутки до исчезновения гнойного отделяемого, после чего промывания и
перевязки выполняли 1 раз в 3-4 дня до полного очищения раневых
поверхностей. После выполнения пластических операций раны орошали Эктерицидом<sup>®</sup>,
затем накладывали марлевые повязки толщиной до 3-4 слоев (включая фиксирующие
бинты). Смена повязок проводилась по мере
загрязнения раневым отделяемым, но не чаще, чем 3 раза в неделю. На донорские
раны повязки накладывали однократно.</p>



<p>Для оценки эффективности проводимой терапии использовали данные
исследований цитологических отпечатков ран и микробной обсемененности тканей
гнойного очага. Цитологическое исследование отпечатков ран позволяет судить о
характере и фазах течения раневого процесса, эффективности проводимого
комплексного лечения, а также в свою очередь определить показания или
противопоказания к различным консервативным и хирургическим мероприятиям. Тип цитограммы определяли по
мазкам-отпечаткам с поверхности язв с
последующей окраской по Романовскому-Гимзе. Цитологическую динамику раневого
процесса оценивали с момента поступления больного, на 5, 10, 15, 20-е сутки
лечения. Определение бактериальной обсемененности трофических язв производили по методу Gould в
модификации Рябинского-Родомана. Количество микроорганизмов 10<sup>5</sup>
КОЕ/мл и выше свидетельствует об этиологической роли выделенного
микроорганизма.</p>



<p>После проведения бактериоскопии в случае идентификации грамположительной
флоры на основании клинико-анамнестических данных считали высоким риск роли МRSА в этиологии заболевания, в связи с чем в качестве антибактериальной
терапии назначали линезолид (600 мг с интервалом 12 часов, путь введения &#8211; внутривенный) в сочетании с антианаэробом с учетом
проведения в последующем ступенчатой терапии линезолидом. В случаях идентификации смешанной флоры линезолид
комбинировали с меропенемом или эртапенемом и антианаэробом. Продолжительность
антибактериальной терапии у больных с осложненным СДС осуществляли в
среднем 10-14 дней, до появления отчетливого клинического эффекта и снижения
уровня микробной контаминации в ране. </p>



<p>Бактериологическое исследование раневого отделяемого показало, что в
исследуемой группе пациентов смешанная (анаэробно-аэробная) инфекция диагностирована у 19 (42,2%) больных, только
анаэробная &#8211; у 6 (13,3%), только аэробная – у 19 (42,2
%). В одном случае роста микрофлоры не обнаружено, что
может быть связано с длительным проведением
антибактериальной терапии в предыдущих лечебных учреждениях. Наиболее часто из
факультативно-анаэробных микроорганизмов в ассоциациях встречались S. <em>аи</em><em>reus</em><em> </em>&#8211; у 56% больных, S.epidermidis<em> </em>&#8211; у 16%; из
неспорогенных анаэробов <em>В. </em><em>fragilis</em><em> </em>&#8211; у 20%, <em>Рер</em><em>to</em><em>сосси</em><em>s</em><em> </em><em>s</em><em>рр. &#8211; у 6% </em>и <em>Fusobacteri</em><em>ит </em><em>s</em><em>рр. </em>&#8211; у 2%. </p>



<p><strong>Результаты исследований и их
обсуждение. </strong>Продолжительность лечения у больных с осложненным СДС осуществляли в
среднем 10-14 дней, до появления отчетливого клинического эффекта и снижения
уровня микробной контаминации в ране до 10<sup>3</sup>
КОЕ/мл. У 62,2% больных отмечен гнойно-некротический тип цитограммы, о
чем свидетельствовало большое количество нейтрофилов, находящихся в состоянии
дегенерации и деструкции. У всех пациентов в цитограммах среди разрушенных
нейтрофилов отмечено присутствие микроорганизмов. У 37,8% больных цитология
раневого процесса соответствовала
гнойно-воспалительному типу. У всех исследуемых пациентов клеточный
состав характеризовался преобладанием нейтрофилов, большая часть которых
находилась в стадии распада. Другие клеточные элементы в раневом отпечатке
имели дистрофические изменения. На 10-14-е сутки проведения комплексной терапии
у большинства больных цитологическая характеристика раневого процесса менялась
&#8211; у 42% с переходом на воспалительный тип, у 38% -на
воспалительно-регенераторный, который характеризовался преобладанием
нейтрофильной реакции в сочетании с высоким уровнем лимфоцитов и макрофагов, а также присутствием в
мазках-отпечатках единичных фибробластов. Продолжение курса лечения у
больных с воспалительным типом цитограммы в течение 10 дней позволило его
изменить у 69% больных на регенераторный. В те же сроки удавалось достигнуть
снижения уровня микробной контаминации в гнойном
очаге до 10<sup>3</sup>-10<sup>4</sup> КОЕ/мл у 88,9% больных. Комплекс
клинических, микробиологических и цитологических исследований позволял
решить вопрос об отмене антибактериальных препаратов и возможности выполнения
восстановительных оперативных вмешательств.</p>



<p>На фоне проводимого лечения к 2-3-м суткам
уменьшался перифокальный отек, к 5-7-м суткам существенно улучшалось качество грануляций и степень
эпителизации ран. Площадь поверхности ран до начала лечения составила в среднем 91,3±10,42 см<sup>2</sup> к 5-7 суткам – (64,7+14,21)
см<sup>2</sup> и к 10-12 суткам лечения – (43,95±1,2) см. Скорость
заживления ран к 5-7 суткам лечения составила (1,41+0,44) %, к 10 -12
суткам – (2,08+0,63)%.</p>



<p>Ни в одном наблюдении побочных реакций на фоне
местного лечения Эктерицидом <sup>®</sup> не отмечено.</p>



<p>Только после восстановления физиологических механизмов раневого процесса,
обеспечивающих отграничение некрозов, очищение раневой поверхности, а также активизации процессов репарации в ране возникают
условия для успешного выполнения восстановительных операций. Выполнение
ранних восстановительных операций является обязательным компонентом
хирургического лечения диабетической стопы. Устранение дефекта осуществлялось
на фоне компенсации общего состояния пациента, устранения инфекционного процесса и купирования ишемии
конечности. Нами применены различные виды кожных пластик (у 26 больных),
наложение вторичных швов (у 10 больных), у
9 больных раны заживали вторичным натяжением.</p>



<p>Эктерицид<sup>®</sup> использовали также в процессе
подготовки ран и после закрытия дефектов аутокожей. После проведения
аутодермопластики накладывали повязки с Эктерицидом<sup>®</sup> на
трансплантаты и обрабатывали им донорские раны. Методика применения заключалась
в следующем: раны орошали Эктерицидом<sup>®</sup>,
после чего накладывали марлевые повязки толщиной до 3-4 слоев (включая
фиксирующие бинты). Смена повязок проводилась по мере загрязнения раневым отделяемым, но не чаще, чем 3 раза в неделю. На
донорские раны повязки накладывали однократно. Процент приживления кожных
лоскутов в течение 15 дней составил (95,76±1,19) %. У двух больных через
10-15 дней проводились повторные этапы
пересадки кожи с положительным эффектом. В исследуемой группе пациентов удалось избежать высоких ампутаций конечностей.</p>



<p><strong>Выводы. </strong>Таким образом, только слаженное взаимодействие мультидисциплинарной команды
в составе специалиста по лечению ран, эндокринолога, сосудистого хирурга,
специалистов по эндоваскулярным рентгенохирургическим вмешательствам, а также
применение новейших технологий диагностики
и лечения может предотвратить инвалидизирующие осложнения тяжёлых
хронических ран и избежать ампутации. В процессе проведения комплексного
лечения инфекционных раневых осложнений у больных с СДС адекватная стартовая
АБТ с учетом возможного характера возбудителя в сочетании с использованием в
качестве местного лечения Эктерицида<sup>®</sup>
(ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», Украина) на всех его этапах, заживление ран
происходит более качественно и в короткие сроки. В ранние сроки наблюдается
улучшение характеристик заживления ран, что создает благоприятные условия для
закрытия дефектов. Результаты проведенного исследования
позволяют рекомендовать Эктерицид<sup>®</sup> (ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БЮЛ1К», Украина) к широкому применению в лечении
длительно незаживающих ран.</p>



<p><strong>Литература</strong><strong></strong></p>



<ol><li>Балаболкин
М.И. Диабетология. М.: Медицина. 2000; с. 672.</li><li>Брискин Б.С, Прошин А.В.
Осложненный синдром диабетической стопы:</li></ol>



<p>патогенез, диагностика
и лечение в пожилом и старческом возрасте. Клин, геронтология. 2004; 10 (1):
33-40.</p>



<p>3. Брискин Б.С, Прошин А.В., Лебедев В.В. и др. Выбор антибактериальной</p>



<p>терапии у больных с осложненным синдромом стопы диабетика. Consilium medicum &nbsp;2004; 1:24-9.</p>



<p>4. Галстян Г.Р. Хронические осложнения сахарного диабета: этиопатогенез,</p>



<p>клиника, лечение. РМЖ. 2002; 10 (27): 1266-71.</p>



<p>5. Гольбрайх В.А., Старков СВ. Перспективы лечения больных с синдромом</p>



<p>диабетической
стопы. Вестн. хирургии. 2003; 162 (4): 113-6.</p>



<p>6. Гурьева И.В.,&nbsp; Котухова Я.И.,
Мелешкевич&nbsp; Т.А. Диабетическая&nbsp; стопа.</p>



<p>Возможно ли эффективное предотвращение? РМЖ. 2001; 9 (24): 1122-5.</p>



<p>7. Дибиров М.Д., Брискин Б.С. Хирургическое лечение осложнений</p>



<p>диабетической ангиопатии. М., 2001; с. 327.</p>



<p>8. Покровский А.В., Дан В.Н., Чупин А.В. Гангрена./Ред. Федорова В.Д.,</p>



<p>Светухин А.М.
Мультимедийное руководство &#8220;Гнойная хирургия&#8221;. М., 2001.</p>



<p>9. Светухин А.М.,&nbsp; Земляной А.Б.
Гнойно-некротические формы синдрома диабетической
стопы. Consilium
medicum &nbsp;2002; 4 (10): 537-44. </p>



<p>10. Adler AL, Stevens
RJ, Neil А е1 а1. Нурегglусеmiа and оther роtеntially modifiable risk
factors for peripheral vascular disease in type 2 diabetes. J Diabetes Care
2012; 25 (5):894-9.</p>



<p>11. Arora S Pomposelli, LoGerfo FW et al. Cutaneous microcirculation in the
neuropatic diabetic foot improves significantly but not completely after successful lower extremity revascularization. J
Vase Surg 2002; 35 (3): 501-5.</p>



<p>12. Carmody В J, Arora S, Wakefield MC,
Weber M. Progesterone inhibits human infragenicular arterial smooth muscle cell
proliferation induced by high glucose and
insulin concentrations. J Vase Surg 2012; 36 (4): 833-835.</p>



<p>13. Colwell J, Lyons T, Klein R
et al. Aterosclerosis and trombosis in diabetes mellitus.
New aspects of patogenesis. Levin and O&#8217;Neal&#8217;s The Diabetic Foot. Eds.</p>



<p>Bowker
J.H., Pfeifer M.A. St. Louis, CV Mosby, 6th Ed. 2011; p. 65-109. </p>



<p>14. Mizisin AP, Shelton GD,
Burgers ML, Powell HC. Neurological complications associated with spontaneously
occurring feline diabetes mellitus. J Neuropathol Exp Neurol 2002; 61 (10):
872-84.</p>



<p>15. Reiber
GE, Boyko EJ, Smith DG. Lower extremity foot ulcer and
amputations in</p>



<p>diabetes.
In: Harris MI, Cowie C, Stern MP, eds. Diabetes
in America. 2nd. 2002;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 95-1468. </p>



<p>16. The
Diabetes Control and Complication Trial Research Group. 2009. </p>



<p>17. Thomas PK. Clinical
features and investigation of diabetic somatic peripheral neuropathy. Clin
Neurosci 2007; 4 (6): 341-5. </p>



<p>18. Van Damme H, Rorive M,
Martens De Noorthout BM et al. Amputations in diabetic
patients: a plea for footsparing surgery. Acta Chir Belg 2001; 101 (Supl.3): 123-9.</p>



<p>19. Vinik Al, Vinik E. Prevention of the complications of diabetes. Am J Manag<br>
Care 2003; 9(3): 63-80.</p>



<p>20. Zimny S, Dessel F, Ehren M. Early
detection of microcirculatory impairment in<br>
diabetic patients with foot at risk. Diab Care 2001; 24: 1810-4.</p>



<p>Комплексне лікування ран, що довго не загоюються, у хворих на цукровий
діабет</p>



<p><strong><em>Ю.В. Іванова, І.С. Пуляєва, Д.А. Кірієнко</em></strong></p>



<p><strong>Резюме. </strong>В роботі наведено аналіз
результатів лікування 45 хворих з хронічними
ранами з нейро-ішемічною формою синдрома діабетичної стопи. Тільки взаємодія
мультидисциплінарної команди у складі спеціаліста по лікуванню ран, ендокринолога,
судинного хірурга, спеціаліста з ендоваскулярних рентгенохірургічних втручань,
а також використання новітніх технологій діагностики
і лікування може попередити інвалідизуючі ускладнення тяжких хронічних ран та запобігти ампутації. В процесі
проведения комплексного лікування інфекційних ранових ускладнень у
хворих на синдром стопи діабетика адекватна
стартова АБТ з урахуванням ймовірного характера збудника спільно з
використанням в якості місцевого лікування Ектерицид<sup>®</sup> (ПАТ
«ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛ1К», Україна) на усіх його етапах, загоєння ран відбувається більш якісно і в короткі терміни. В
ранні терміни спостерігається покращення характеристик загоєння ран, що
сприяє створенню умов для закриття ранових дефектів. Результати проведеного
дослідження дозволяють рекомендувати
Ектерицид® до широкого використання в лікуванні ран, що повільно
загоюються.</p>



<p><strong>Ключові слова: </strong><em>хронічні рани, цукровий діабет, мультидисциплінарний
</em><em>підхід,
Ектерицид<sup>®</sup>, місцеве лікування.</em></p>



<p>А comprehensive treatment of
nonhealing wounds in patients with diabetes</p>



<p><strong><em>Yu.V. Ivanova, I.S. Pulyaeva, D.A. Kirienko</em></strong></p>



<p><strong>Summary. </strong>The study
summarizes the results of treatment of 45 patients with chronic wounds in
patients with neuro-ischemic form of diabetic foot syndrome. Only the
interaction of a multidisciplinary team composed of a specialist in the
treatment of wounds, endocrinologist, vascular surgeon, endovascular
interventionist, as well as the use of the latest diagnostic and treatment
technologies can prevent disabling complications of severe chronic wounds and
avoid amputation. In the course of complex treatment of infectious wound
complications in patients with diabetic foot syndrome adequate starting ABT
combined with the use of a topical treatment with Ectericid<sup>®</sup> (Farmstandart-Biolek, Ukraine)
at all stages of wound healing occurs more efficiently and takes less time. In
the early stages of treatment improved characteristics of wound healing were
observed, that creates favorable conditions for closure of defects. The results
of the study allow to recommend Ectericid<sup>®</sup> for wide use in the treatment
of nonhealing wounds.</p>



<p><strong>Keywords: </strong><em>с</em><em>hronic wounds, diabetes, multidisciplinary approach,
Ectericid</em><em><sup>®</sup></em><em>, local treatment</em>.</p>



<p><em>Журнал
«Харківська хірургічна школа», № 3-4 (90-91) 2018</em><em>, </em><em>c</em><em>.</em><em>46-50</em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%b4%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%b6/">КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДЛИТЕЛЬНО НЕЗАЖИВАЮЩИХ РАН У БОЛЬНЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">1568</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Влияние местного лечения препаратом Эктерицид® на раневой процесс при термических ожогах</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bc/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[phadm]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Jan 2020 13:27:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://pharm.veleks.com.ua/?p=1565</guid>

					<description><![CDATA[<p>А.В. Кравцов, А.А. Цогоев, Ю.И. Исаев, Ю.И. Козин, Т.А. Курбанов ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т. Зайцева НАМН Украины», г. Харьков КУОЗ «Харьковская городская клиническая больница скорой и неотложной медицинской помощи им. проф. А.И. Мещанинова» Резюме. Представлены результаты местного лечения 160 пациентов препаратом Эктерицид® (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК» Украина), с поверхностными и глубокими ожогами в [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bc/">Влияние местного лечения препаратом Эктерицид® на раневой процесс при термических ожогах</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>А.В. Кравцов, А.А. Цогоев, Ю.И. Исаев, Ю.И. Козин, Т.А. Курбанов </strong></p>



<p><em>ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т. Зайцева НАМН Украины»,
г. Харьков</em></p>



<p><em>КУОЗ «Харьковская городская клиническая больница скорой и неотложной
медицинской помощи им. проф. А.И. Мещанинова»</em></p>



<p><strong>Резюме. </strong>Представлены
результаты местного лечения 160 пациентов препаратом Эктерицид® (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК» Украина), с поверхностными и глубокими ожогами в Харьковском ожоговом
центре. Методика клинического применения Эктерицид® адаптирована для местного
повязочного (закрытого) способа лечения. Установлено положительное влияние
препарата на процессы эпителизации при поверхностных ожогах, подготовку
глубоких ожогов к кожной пластике и послеоперационном ведении. </p>



<p><strong>Ключевые слова:</strong> <em>ожоги, Эктерицид®,
местное лечение, раневой процесс.</em></p>



<p><strong>Введение</strong></p>



<p><strong>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </strong>Актуальной
медико-социальной проблемой медицины является ожоговый травматизм, что
обусловлено его распространенностью, продолжительностью и высокой стоимостью
лечения, значительными показателями временной утраты трудоспособности и
инвалидизации, а также высокой смертностью тяжелообоженных. В большинстве стран
мира ожоги находятся на 3 &#8211; 4 месте в структуре травматизма. По данным ВОЗ ежегодно происходит 265 тыс.
летальных случаев, обусловленных ожогами, от 11 до 12 млн людей в мире ежегодно
нуждаются в медицинской помощи в связи с ожогами [3].&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </p>



<p>Одно из ведущих мест
среди компонентов комплексной терапии обожженных занимает местное лечение. При поверхностных
ожогах препараты местного лечения должны обеспечить спонтанную эпителизацию в
оптимальные сроки, препятствовать развитию инфекции и рубцеобразования. Задачи
лечения глубоких ожогов более многогранны: обеспечение формирования
коагуляционного струпа с минимально возможной инфицированностью, что особенно
важно для первичной некрэктомии, способствование его ранней демаркации,
подготовке раневого ложа к операции кожной пластики и адаптации приживления
аутотрансплантатов [2,7]. </p>



<p>Лечение ожоговых ран под
повязками определяет использование лекарственных средств, действие которых
должно соответствовать стадийности и особенностям течения раневого процесса у
конкретного больного на фоне соответствующего адекватного инфузионного и
медикаментозного лечения [5]. </p>



<p>Как известно, стартовым
пунктом развития гнойно-септических осложнений ожоговой болезни является микробная
колонизация ожоговой поверхности с последующей инвазией в подлежащие ткани и
возможной транслокацией в общий кровоток. Известно, что физиологическое
заживление поверхностных ожогов происходит в течение 8-21 суток, однако
развитие местных и общих гнойных осложнений может привести к значительному удлинению
этих сроков [1,6]. </p>



<p>Оптимальным методом
лечения глубоких ожогов является ранняя первичная некрэктомия с одномоментной
(желательно) или отсроченной аутодермопластикой. Ряд ситуаций общего и местного
характера не позволяет у 1/3 пострадавших не позволяет применять этот
эффективный метод лечения, в связи с чем приходится выполнять этапные
некрэктомии с использованием препаратов некролитического и антисептического
действия. Поэтому, местное консервативное лечение ожоговых ран является
неотъемлемой частью комплекса лечебных мероприятий при ожогах [4]. </p>



<p><strong>Цель работы</strong></p>



<p>Изучить возможности и
определить эффективность местного лечения ожогов препаратом Эктерицид® в
зависимости от глубины поражения и стадии раневого процесса.</p>



<p><strong>Материалы и методы исследований</strong></p>



<p>В работе использованы результаты лечения 160 пациентов
с ожогами находившихся на стационарном лечении в Харьковском ожоговом центре в
период с 2014 по 2017г. Пациенты составили 3 клинические группы: 1 группа &#8211; поверхностные
ожоги, при которых после тщательного первичного туалета ожоговых поверхностей
накладывались повязки с Эктерицидом®, составила 64 пациента; 2 группа &#8211; больные
с глубокими ожогами, у которых Эктерицид® использован после первичной некрэктомии
для подготовки ран к кожной пластике – 52 пациента; 3 группа &#8211; исследуемый
препарат использован после химической некролитической некрэктомии перед
аутодермопластикой – <br>
44 больных; После операций кожной пластики использовались повязки с Эктерицидом®
в процессе приживления аутотрансплантатов. </p>



<p>Возраст пострадавших колебался от 18 до 74 лет, мужчин
было 91 (57%), женщин 69 (43%).</p>



<p>Площадь ожоговой поверхности у больных в
среднем составляла (16,2±5,3)&nbsp;% поверхности тела (п.т.), при этом у
пациентов второй и третьей группы площадь глубокого ожога была установлена в (7,8±2,3) %
п.т. Больные поступали в отделение через (1,5±0,3) часа с момента травмы.&nbsp; У 57 (35,6&nbsp;%) больных отмечались ожоги
пламенем, у 103 (64,4&nbsp;%) пострадавших – кипятком. </p>



<p>Учитывая то, что спонтанное заживление дермальных
поражений при консервативном лечении во многом определяет результат лечения и
исход термической травмы, устраняет опасность развития инфекционных осложнений
и сроки лечения, используется множество препаратов и способов местного лечения
ожогов, оказывающих положительное влияние на течение раневого процесса.&nbsp; </p>



<p>Нами в течение ряда лет для местного лечения ожогов
используется препарат Эктерицид®, который обладает выраженным бактерицидным
эффектом в отношении пиогенной микрофлоры: синегнойной и кишечной палочек,
протея, стафилококков, способствуя эпителизации поверхностных ожогов и очищению
глубоких в оптимальные сроки. </p>



<p>Клиническую оценку результатовлечения проводили на
основе визуального контроля над течением раневого процесса, оценки количества и
характера отделяемого, характерных особенностей раневого процесса, сроков
эпителизации поверхностных ожогов IIа степени, готовности ран к аутодермопластике
при глубоких ожогах&nbsp;IIб-III&nbsp;степени, %
первичного приживления аутолоскутов кожи, сроков окончательного восстановления
кожного покрова. Лабораторная оценка результатов проведена на основании данных,
полученных в ходе цитологического и микробиологического исследований ран в
динамике.</p>



<p><strong>Результаты исследований и их обсуждение</strong></p>



<p>У больных 1 группы с
поверхностными ожогами при поступлении в стерильных условиях перевязочной при
относительно ограниченных ожогах до 7% поверхности тела выполнялся тщательный
туалет ожоговых поверхностей, антисептик Эктерицид® наносился на стерильные марлевые
салфетки с 0,5% раствором новокаина (на 50мл Эктерицида® 10мл 0,5% раствора
новокаина) с последующим орошением повязок каждые 8 часов, что приводило к
быстрому купированию болевого синдрома. При более обширных ожогах (свыше 10%
поверхности тела), сопровождавшихся развитием ожогового шока, после проведения
инфузионной и медикаментозной терапии по стабилизации общего состояния, обычно
на <br>
2 сутки в условиях операционной под внутривенным наркозом выполнялась
секвенциальная некрэктомия с наложением повязок вышеуказанным способом. Смену
повязок производили только по показаниям в виде значительного пропитывания
повязок раневым отделяемым, появления болевых ощущений в зоне ожога и
гипертермии. Как правило, пропитывание раневым экссудатом занимало лишь часть повязки,
которая удалялась на данной площади. Оценивалось состояние ожоговой
поверхности, особенно вид обнаженной дермы и характер раневого отделяемого,
которое имело серозный или серозно – гнойный характер, ожог в данном месте тщательно
санировался и вновь накладывалась повязка с Эктерицидом®. В дальнейшей смене
повязки пациенты не нуждались. Нами не было обнаружено признаков углубления
ожогового поражения и осложнений раневого процесса, потребовавших смены
препарата. </p>



<p>При поверхностных ожогах у
52 пациентов эпителизация наступила без смены первичной повязки на 12±3,2
суток. При необходимости выполнения перевязки процесс эпителизации несколько
затягивался – (до 15,7±3,6) суток, однако качество эпителиального покрова не
ухудшалось и лечение завершилось клиническим выздоровлением всех пациентов с
поверхностными ожогами. &nbsp;</p>



<p>У больных второй группы с
глубокими ожогами повязки с Эктерицидом® применялись непосредственно после
выполнения операции первичной некрэктомии. Как правило, операции выполнялись
после стабилизации общего состояния пострадавших на 2 – 3 сутки с момента
поступления в стационар под внутривенным наркозом в условиях операционной.
Иссечение глубоких ожогов производилось ножом Гамби или дисковым дерматомом тангенциально
до уровня жизнеспособных тканей, с целью сокращения кровопотери на конечностях использовался
жгут. Одномоментная площадь иссечения составила до 8 % поверхности тела. В
случае радикального иссечения нежизнеспособных тканей у 23 больных выполнена
первичная кожная пластика расщепленными перфорироваными трансплантатами,
которые укрывались многослойными марлевыми повязками с Эктерицидом®. Первая
перевязка производилась на 4 – 5 сутки, в дальнейшем повязки с Эктерицидом®
накладывались до полного заживления ожоговых ран. </p>



<p>В случае сомнения в
радикальности выполненной некрэктомии образовавшиеся раневые дефекты укрывались
многослойными марлевыми повязками типа «тутор» смоченными препаратом Эктерицид®.
Снаружи повязки дополнялись эластическими бинтами, обеспечивающими давление
необходимое для гемостаза, с последующим послаблением через 8 часов. На
следующие сутки производилась перевязка раневых поверхностей с контролем
гемостаза, туалетом ран и наложением многослойных повязок с Эктерицидом®. В
последующем повязки смачивались эктерицидом через <br>
8 часов. В послеоперационном периоде перевязки с Эктерицидом® производились
ежедневно с целью оценки качества раневого ложа и его готовности к
аутодермопластике. На 1, 3, 7 и 14 сутки производилось исследование раневых
отпечатков и бактериологические исследования. Уже через 3 – 5 суток подготовки Эктерицидом®
ожоговая поверхность покрывалась сочными мелкозернистыми ярко – розовыми
грануляциями с умеренным серозно – гнойным отделяемым и появлением признаков
краевой эпителизации. В связи с этим появлялась возможность выполнения
аутодермопластики расщепленными лоскутами, что и производилось в указанные
сроки.&nbsp; </p>



<p>Использование Эктерицида®
после первичной некрэктомии уже после трехкратного применения позволяло получить
«чистые», мелкозернистые грануляции, со скудным серозным отделяемым что
способствовало более раннему началу оперативного лечения, направленного на
восстановление кожного покрова. </p>



<p>Применение данного
препарата ускоряло купирование воспаления в ране, соответственно улучшалось
приживление аутодермотрансплантатов, что вело к сокращению лизиса лоскутов и
уменьшению количества повторных оперативных вмешательств и сокращению сроков
лечения.</p>



<p>При проведение
микробиологического исследования ожоговых ран, на фоне местного лечения Эктерицидом®,
отмечалось снижение бактериальной обсемененности ран во всех случаях. </p>



<p>Третью группу составили
44 пациента с глубокими ожогами, у которых проведение операций первичной
некрэктомии оказалось не возможным: по характеру получения термической травмы &#8211;
формировался колликвационный некроз при ожогах кипятком, опасность проведения
общего наркоза в первые двое суток в связи с нестабильностью гемодинамики и
сопутствующей патологией и поздняя госпитализация пациентов в отделение. В этих
случаях после формирования демаркации (7 – 10 сутки) на некротический струп накладывались
повязки с 40% салициловой мазью с целью ускорения отторжения некротизированной
ткани на площади до 5% поверхности тела (что обусловлено возможностью усиления
синдрома интоксикации и возникновением гипертермии). Как правило перевязка
осуществлялась на <br>
2 – 3 сутки с выполнением некрэктомии в ходе перевязки по линии
сформировавшейся демаркации, что оказалось возможным у 37 (84%) больных. У 7 (16%)
пациентов возникла необходимость в повторном наложении некролитического
препарата. Перевязка производилась также на <br>
1 – 2 сутки, и обеспечивала полное удаление некротических тканей. С целью
формирования качественного грануляционного вала использовался Эктерицид® в
режиме ежедневных перевязок. Уже на 2 – 3 перевязке рана полностью очищалась от
остатков некротических тканей, покрывалась ярко – розовыми мелкозернистыми
грануляциями с формированием отпечатка марлевой повязки и появлением ”венчика”
краевой эпителизации с нормализацией микробиологической и цитологической
картины. Это позволило произвести успешные операции кожной пластики у этих
пациентов. </p>



<p>Были выполнены
качественные и количественные исследования микрофлоры глубоких ожогов при
лечении Эктерицидом® после операций первичной и химической некрэктомии во
второй и третьей группах. </p>



<p>Бактериологические
исследования ожогов проводились на 3, 7, 14 сутки с момента получения травмы.
Определялся вид микроорганизмов, и количественное содержание в 1г ткани. В
дооперационном периоде были обнаружены St.Aureus, St.Epidermidis, E.coli, Ps. Aureuginosa, Enterococcus faecalis. В части наблюдений (40%) – в виде
микробных ассоциаций, при этом видовой состав микрофлоры существенно не
отличался во второй и третьей группе. На 7-е сутки в ожоговых ранах практически
не встречалась Ps.aureginosa. Микрофлора была представлена Staphylococcus, E.Coli и их ассоциациями, а также Enterococcus. Во второй группе число ассоциаций
встретилось у 33,3 % пациентов, в третьей группе у 45 %.</p>



<p>На
14-е сутки микробиологическая картина в значительной степени менялась. В группе
с первичной некрэктомией число микробных ассоциаций снижалось до 13,3%, а при &nbsp;химической некрэктомии – до 25%. При этом
следует отметить, что в второй группе патогенная микрофлора была высеяна у 43
пациентов из 52 (82,6%), в то время, как в третьей группе – у всех 44. </p>



<p>Необходимо
отметить, что очень важное значение в положительном результате выполненной
аутодермопластики имеет степень обсемененности ожоговых ран микроорганизмами. Данные
проведенного количественного микробиологического исследования представлены в
табл. 1</p>



<p><em>Таблица 1</em></p>



<p><strong>Показатели количественной
микробиологии при различных способах некрэктомии </strong></p>



<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
  <tr>
    <td rowspan="2" valign="top"><p><strong>&#1052;&#1077;&#1090;&#1086;&#1076; &#1093;&#1080;&#1088;&#1091;&#1088;&#1075;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1082;&#1086;&#1075;&#1086; &#1083;&#1077;&#1095;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
    <td colspan="3" valign="top"><p align="center"><strong>&#1050;&#1086;&#1083;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1090;&#1074;&#1086;    &#1084;&#1080;&#1082;&#1088;&#1086;&#1086;&#1088;&#1075;&#1072;&#1085;&#1080;&#1079;&#1084;&#1086;&#1074; &#1074; 1 &#1075; &#1090;&#1082;&#1072;&#1085;&#1080;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p align="center"><strong>3 &#1089;&#1091;&#1090;&#1082;&#1080;</strong></p></td>
    <td valign="top"><p align="center"><strong>7 &#1089;&#1091;&#1090;&#1082;&#1080;</strong></p></td>
    <td valign="top"><p align="center"><strong>14 &#1089;&#1091;&#1090;&#1082;&#1080;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p>&#1056;&#1072;&#1085;&#1085;&#1077;&#1077;    &#1093;&#1080;&#1088;&#1091;&#1088;&#1075;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1082;&#1086;&#1077; &#1083;&#1077;&#1095;&#1077;&#1085;&#1080;&#1077;, n=52<br />
      (&#1087;&#1077;&#1088;&#1074;&#1080;&#1095;&#1085;&#1072;&#1103;    &#1085;&#1077;&#1082;&#1088;&#1101;&#1082;&#1090;&#1086;&#1084;&#1080;&#1103;)</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,04&plusmn;0,71)&#1093;103</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,20&plusmn;0,53)&#1093;103 </p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,26&plusmn;0,61)&#1093;104 </p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p>&#1061;&#1080;&#1084;&#1080;&#1095;&#1077;&#1089;&#1082;&#1072;&#1103;    &#1085;&#1077;&#1082;&#1088;&#1101;&#1082;&#1090;&#1086;&#1084;&#1080;&#1103;, n=44</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,06&plusmn;0,82)&#1093;103</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,07&plusmn;0,51)&#1093;105</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">(5,08&plusmn;0,72)&#1093;106 </p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p>&#1044;&#1086;&#1089;&#1090;&#1086;&#1074;&#1077;&#1088;&#1085;&#1086;&#1089;&#1090;&#1100;    &#1086;&#1090;&#1083;&#1080;&#1095;&#1080;&#1103;</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">&#1088;&gt;0,05</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">&#1088;&lt;0,05</p></td>
    <td valign="top"><p align="center">&#1088;&lt;0,05</p></td>
  </tr>
</table>



<p>Результаты
исследования подтверждают тот факт, что основная масса микроорганизмов
концентрируется в зоне некроза, который является идеальной средой для их
размножения. Поэтому ранняя некрэктомия, проводимая на 2 – 3 сутки с момента
травмы при местном лечении Эктерицидом®, обеспечивала
существенное снижение количества микроорганизмов, сокращала сроки начала
оперативного лечения, направленного на восстановление кожного покрова и способствовала
лучшему приживлению аутотрансплантатов. У всех больных третьей группы на 7
сутки после получения травмы количество микробных тел составляло до 5х10<sup>5</sup>
на 1 г ткани. В второй группе эти показатели были достоверно (р&lt;0,05)
значительно ниже – на 7 сутки регистрировалась степень обсемененности 5х10³, а
на 14 сутки она вырастала 5х10<sup>4</sup> микробных тел на 1 грамм ткани. </p>



<p>При лечении поверхностных
ожогов у больных первой группы при цитологическом исследовании раневых
отпечатков в основном преобладал воспалительный тип цитограммы. На фоне лечения
Эктерицидом® на <br>
7 сутки в большинстве случаев (62%) тип цитограммы менялся на воспалительно-регенераторный,
а в 38% — оставался воспалительным. Особенностью цитологической картины при
лечении препаратом Эктерицидом® являлось
быстрое появление и преобладание в ране макрофагов и особенно фибробластов, что
говорило о развитии регенерации.</p>



<p>При цитологическом
исследовании раневых отпечатков на фоне местного лечения повязками с Эктерицидом® больных
с глубокими ожогами после первичной некрэктомии во второй группе, а также –
после аутодермопластики на пересаженную аутокожу, отмечен воспалительный тип
цитограмм, что клинически соответствовало состоянию ожоговой раны после
хирургичекого удаления некротических тканей. </p>



<p>При химической
некрэктомии третьей группы по данным цитологического исследования раневых
отпечатков определялись в основном воспалительный и
воспалительно-регенераторный типы цитограмм. Особенностью&nbsp;&nbsp;цитологической
картины при лечении Эктерицидом®
являлось преобладание в ране макрофагов и
фибробластов, что свидетельствует о быстром развитии процессов регенерации.</p>



<p>Характерной особенностью
раневых отпечатков при лечении Эктерицидом® является почти полное отсутствие эозинофилов, что
свидетельствует об отсутствии аллергического
компонента в динамике раневого процесса.</p>



<p>В качестве критериев
оценки результатов трансплантации кожи у пациентов взяты: степень первичного приживления кожных лоскутов в
процентном соотношении к площади закрываемого дефекта,
частота местных осложнений (частичный лизис трансплантатов, нагноение), и сроки
окончательного восстановления кожного покрова (по полной эпителизации
межлоскутных пространств).&nbsp; </p>



<p>Во второй
группе полное приживление лоскутов достигнуто у 45 (86,6%) пациентов, у 5
(9,6%) пациентов лизировалось около 10% площади пересаженных лоскутов, а у 2
(3,8%) пациентов были отмечены нагноения аутотрансплантатов что потребовало
дополнительных аутодермопластик. У <br>
44 (84,6%) больных срок приживления кожных аутотрансплантатов составил 5,8±2,6
суток, на 6,1±3,3 сутки после приживления наблюдалось соединение и укрепление &nbsp;жизнеспособных аутотрансплантатов в единый
кожный покров за счет их краевой эпителизации. </p>



<p>В третьей
группе полное приживление кожных лоскутов достигнуто у 31 (70,4%) пациентов, у 8
(18,2%) больных лизировалось от 7 до 38% площади пересаженных лоскутов и раны
требовали выполнения повторных операций по восстановлению кожи, а у 5 (11,4%)
пациентов были отмечены нагноения аутотрансплантатов. Срок приживления лоскута
у 30 (68,1%) пациентов составил 7,4±3,6 суток, на 11,4±5,2 сутки после приживления
аутотрансплантатов наблюдалось соединение межлоскутных пространств в единый
кожный покров за счет их краевой эпителизации (табл.2).</p>



<p>Таким образом, препарат Эктерицид®
способствует скорейшему купированию воспалительного процесса в ожоговых ранах,
ускоряет подготовку к аутопластическому закрытию при глубоких ожогах,
сокращению сроков эпителизации поверхностных ожогов и может использоваться на
всех этапах оказания медицинской помощи обожженным.</p>



<p>&nbsp;&nbsp;
<em>Таблица 2 </em></p>



<p><strong>Осложнения местного
характера после выполнения кожной пластики в группах</strong></p>



<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
  <tr>
    <td rowspan="2" valign="top"><p><strong>&#1043;&#1088;&#1091;&#1087;&#1087;&#1099;</strong><br />
            <strong>&#1080;&#1089;&#1089;&#1083;&#1077;&#1076;&#1086;&#1074;&#1072;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
    <td width="418" colspan="2" valign="top"><p align="center"><strong>&#1054;&#1089;&#1083;&#1086;&#1078;&#1085;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103; &#1084;&#1077;&#1089;&#1090;&#1085;&#1086;&#1075;&#1086; &#1093;&#1072;&#1088;&#1072;&#1082;&#1090;&#1077;&#1088;&#1072;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="214" valign="top"><p align="center"><strong>&#1063;&#1072;&#1089;&#1090;&#1080;&#1095;&#1085;&#1099;&#1081; &#1083;&#1080;&#1079;&#1080;&#1089; &#1040;&#1044;&#1058;</strong></p></td>
    <td width="204" valign="top"><p align="center"><strong>&#1053;&#1072;&#1075;&#1085;&#1086;&#1077;&#1085;&#1080;&#1077; &#1040;&#1044;&#1058;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p>&#1042;&#1090;&#1086;&#1088;&#1072;&#1103; &#1075;&#1088;&#1091;&#1087;&#1087;&#1072; (n=52) </p></td>
    <td width="214" valign="top"><p align="center">5 (9,6%) </p></td>
    <td width="204" valign="top"><p align="center">2 (3,8%) </p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td valign="top"><p>&#1058;&#1088;&#1077;&#1090;&#1100;&#1103; &#1075;&#1088;&#1091;&#1087;&#1087;&#1072; &nbsp;(n=44)&nbsp; </p></td>
    <td width="214" valign="top"><p align="center">8 (18,2%)</p></td>
    <td width="204" valign="top"><p align="center">5 (11,4%)</p></td>
  </tr>
</table>



<p><strong>Выводы</strong></p>



<p>Установлена
эффективность применения препарата Эктерицид® при лечении поверхностных ожогов за счет
профилактики инфицирования ожоговой поверхности патогенной микрофлорой,
снижения экссудации и активизации процессов эпителизации.</p>



<p>При подготовке глубоких
ожогов к кожной пластике Эктерицид® способствует очищению ран от некротических
тканей и формированию качественного грануляционного покрова.</p>



<p>Применение повязок с
Эктерицидом® после свободной кожной пластики способствует приживлению лоскутов,
эпителизации ячеек сетчатых трансплантатов и уменьшению гнойных осложнений в
ране.</p>



<p>Отмечено удобство
выполнения и малотравматичность перевязок при использовании Эктерицида®, что
позволяет рекомендовать его применение на всех этапах лечения обожженных. </p>



<p><strong>Литература</strong></p>



<ol><li>Вивчення властивостей мікрофлори
опікової поверхні у пацієнтів з опіками /&nbsp;
[Нагайчук В.І., Назарчук О.А.,&nbsp; Палій В.Г. та ін.]. –&nbsp;
Biomedical and biosocial anthropology, 2014. — № 22. – С. 194-199.</li><li>Имашева А. К. Особенности
регенераторных процессов кожи при термических ожогах / А. К. Имашева, М. В.
Лазько. – Успехи современного естествознания. – 2008. – № 7. – С. 6–8.</li><li>Информационный
бюллетень N°365. Ожоги. ВОЗ. Март 2018г.&nbsp;<a href="http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs365/ru/index.html">http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs365/ru/index.html</a></li><li>Опікова травма та її наслідки:
посібник для практичних лікарів /&nbsp;
[Козинець Г.П., Слесаренко С.В., Сорокіна О.Ю. та ін.]. – Дніпропетровськ, Преса України,
2008. – 224 с.</li><li>Оцінка клінічної ефективності препарату
«Тирозур» порошок&nbsp; для місцевого
застосування у хворих з ускладненими опіками / <br>
Козинець Г.П., Осадча І.О.,&nbsp; Циганков
В.П. [и др.]. – Клінічна хірургія, 2015. — № 11.2 с.44 –
47</li><li>Парамонов Б. А. Ожоги: Руководство
для врачей /&nbsp; Парамонов Б.А.,&nbsp;
Порембский Я.О.,&nbsp; Яблонский В.Г. – Издательство: «СпецЛит», 2000. –
488 с.</li><li>Ungureanu
M. Concepts in
local treatment of extensive pediatric burns / Ungureanu
M. – Journal of Medicine and Life Vol. 7, Issue 2, April – June
2014, pp.183 –191 </li></ol>



<p>Вплив місцевого лікування
препаратом «Ектерицид®» на рановий процес при
термічних опіках</p>



<p><strong>О.В. Кравцов, А.А. Цогоєв, Ю.І.
Ісаєв, Ю.І. Козін, Т.А. Курбанов </strong></p>



<p><strong>Резюме.</strong> Представлені результати місцевого лікування 160 пацієнтів препаратом Ектерицид®
(ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» Україна), з поверхневими і глибокими опіками в Харківському
опіковому центрі. Методика клінічного застосування Ектерицид® адаптована для
місцевого пов’язочного (закритого) способу лікування. Встановлено позитивний вплив препарату на
процеси епітелізації при поверхневих опіках, підготовку глибоких опіків до шкірної
пластики і післяопераційного ведення.</p>



<p><strong>Ключові слова:</strong> <em>опіки, Ектерицид®, місцеве
лікування, рановий процес.</em></p>



<p>Effect
of local treatment with the drug Ectericid on the wound process with
thermal burns</p>



<p><strong>A</strong><strong>. </strong><strong>V</strong><strong>. </strong><strong>Kravtsov</strong><strong>, </strong><strong>A</strong><strong>. </strong><strong>A</strong><strong>. </strong><strong>Tsogoev</strong><strong>, </strong><strong>Yu</strong><strong>. </strong><strong>I</strong><strong>. </strong><strong>Isaev</strong><strong>, </strong><strong>Yu</strong><strong>. </strong><strong>I</strong><strong>. </strong><strong>Kozin</strong><strong>, </strong><strong>T</strong><strong>. </strong><strong>A</strong><strong>. </strong><strong>Kurbanov</strong></p>



<p><strong>Summary.</strong> The results of
local treatment of 160 patients with the drug Ectericid (Biolek,
Ukraine), with superficial and deep burns in the Kharkov burn
center are presented. Method of clinical application Ectericid is
adapted for local bandage (closed) method of treatment. The positive effect of
the drug on the processes of epithelization with superficial burns, preparation
of deep burns for skin plasty and postoperative management was established.</p>



<p><strong>Key words:</strong> <em>burns, Ectericid, local treatment, wound process.</em></p>



<p><em>Журнал «Харківська хірургічна школа», № 5-6, 2018, с. 51-55.</em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%b2%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bc/">Влияние местного лечения препаратом Эктерицид® на раневой процесс при термических ожогах</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">1565</post-id>	</item>
		<item>
		<title>КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВ ВЕНОЗНОЙ ЭТИОЛОГИИ</title>
		<link>https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d1%82%d1%80%d0%be%d1%84%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85-%d1%8f%d0%b7%d0%b2/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[phadm]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Jan 2020 13:08:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://pharm.veleks.com.ua/?p=1545</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ю.В. Иванова, И.В. Пуляева, Е.Г. Черкашенинов ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т.Зайцева НАМНУ», г. Харьков Харьковский национальный медицинский университет Резюме. Методика подготовки трофических язв к оперативным вмешательствам с использованием Эктерицида® применена у 32 пациентов с трофическими язвами венозной этиологии. Показано, что данная методика позволяет улучшить результаты лечения за счет действия на микробный фон [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d1%82%d1%80%d0%be%d1%84%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85-%d1%8f%d0%b7%d0%b2/">КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВ ВЕНОЗНОЙ ЭТИОЛОГИИ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p><strong>Ю.В. Иванова</strong><strong>, </strong><strong>И.В. Пуляева, Е.Г. Черкашенинов </strong><strong></strong></p>



<p><em>ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т.Зайцева
НАМНУ»,</em>
</p>



<p><em>г.
Харьков</em><em></em></p>



<p><em>Харьковский национальный медицинский университет </em></p>



<p><strong>Резюме. </strong>Методика подготовки трофических язв к
оперативным вмешательствам с использованием Эктерицида<sup>®</sup>
применена у 32 пациентов с трофическими язвами венозной
этиологии. Показано, что данная методика позволяет улучшить результаты лечения за счет действия на микробный фон и купирования воспалительной
реакции, добиться улучшения процессов репарации и подготовить
больных к кожной пластике и операциям на венах нижних конечностей.</p>



<p><strong>Ключевые слова: </strong><em>трофические язвы, Эктерицид<sup>®</sup>, местное лечение.</em></p>



<p><strong>Введение</strong></p>



<p>Удельный вес
длительно незаживающих ран, трофических язв и пролежней
в структуре амбулаторных гнойно-воспалительных заболеваний невелик — 1,5; 0,5; 0,1 %, соответственно, на 10 000
взрослого населения приходится 3,3 0,2 и 0,1 случаев. Частота
трофических язв нижних конечностей в странах Европы составляет от 1 до 2% у
взрослого населения. У половины из них срок заживления язвы превышает 9 месяцев, а в 75% случаев они неоднократно рецидивируют.</p>



<p>Эта
патология приводит к ограничению трудоспособности социально активных лиц, значительно снижает качество их жизни, существенно
усложняет уход за людьми преклонного
возраста. Широкая распространенность трофических язв
голени и стопы, склонность к рецидивам,
недостаточная эффективность существующих консервативных методов лечения,
огромный экономический ущерб, вызванный временной
потерей трудоспособности и частой инвалидизацией пациентов, заставляют обратить
особое внимание на эту патологию [1,2].</p>



<p>Трофические
язвы (ТЯ) – тяжелое осложнение хронической венозной недостаточности нижних конечностей, встречающееся у 2% взрослого трудоспособного населения индустриально развитых стран [1]. В 0,3 % случаев ТЯ венозной этиологии длительно
не заживают и многократно рецидивируют. Несмотря на успехи современной
медицины, и, в частности, флебологии, частота ТЯ остается постоянной в течение последних 20 лет, однако в последние десятилетия
прослеживается явная тенденция к омоложению данного контингента больных
[1, 2, 5].</p>



<p>Современный
подход к консервативной терапии ТЯ определяет необходимость комплексного
лечения с учетом этиологии и патогенеза развития трофических расстройств. Комплексное консервативное лечение
венозных ТЯ предусматривает следующие
направления: прием препаратов системного действия, эластическая компрессия,
физиотерапевтическое лечение, проведение местной терапии ТЯ, оперативные
вмешательства [4].</p>



<p>Большое
количество предложенных методов лечения ТЯ венозной этиологии до сих пор не
позволило полностью решить эту сложную проблему. Для лечения ТЯ в настоящее время используются многочисленные
консервативные и хирургические методы с
применением различных лекарственных препаратов [1], причем число их продолжает
неуклонно увеличиваться.</p>



<p><strong>Цель
</strong><strong>исследования</strong></p>



<p>Изучение эффективности
препарата Эктерицид<sup>®</sup> (ПАО
«ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», Украина) в комплексе лечения трофических язв
венозной этиологии.</p>



<p><strong>Материалы
и методы исследований</strong></p>



<p>Проанализированы
результаты лечения 67 пациентов обоего
пола в возрасте от 31 до 79 лет с трофическими язвами венозной этиологии.
Трофические нарушения мягких тканей в 37% локализовались в дистальных отделах голени на
уровне ее нижней трети и в 63% случаев распространялись на среднюю и нижнюю
трети голени. Длительность заболевания варикозным расширением вен у этих
больных составила от 4 до 18 лет. Сроки появления трофических язв на коже голени до момента госпитализации колебались от 2
до 36 месяцев. </p>



<p>По
характеру реализации лечебно-диагностической программы больные были разделены на две группы. В первую группу (сравнения)
вошли 35 больных, у которых применялись традиционные методы лечения: при
лечении ран применяли Левомеколь или Левосин (15
пациентов) или влажно-высыхающие повязки (у 20 пациентов). Во вторую (основную) группу
вошли 32 больных, у которых наряду с общепринятой терапией проводилось местное лечение с применением
препарата Эктерицид<sup>®</sup>. Препарат использовали в процессе
подготовки ран и после закрытия дефектов ауто- или ксенокожей. После проведения
аутодермопластики накладывали повязки с Эктерицидом<sup>®</sup>
на трансплантаты, им же обрабатывали донорские раны. Методика применения
&#8211; Эктерицид<sup>®</sup> применяли местно в неразведенном виде. Лечение
трофических язв на начальном этапе осуществляли путем промывания их Эктерицидом<sup>®</sup> с дальнейшим наложением
марлевых салфеток, смоченных препаратом. Промывание проводили 2 раза в сутки до исчезновения гнойного
отделяемого, после чего промывания и
перевязки выполняли 1 раз в 3-4 дня до полного очищения раневых поверхностей.
После выполнения пластических операций раны орошали Эктерицидом<sup>®</sup>,
затем накладывали марлевые повязки толщиной до 3-4 слоев (включая фиксирующие бинты). Смена повязок проводилась по
мере загрязнения раневым отделяемым, но не чаще чем 3 раза в неделю. На
донорские раны повязки накладывали однократно.</p>



<p>Эффективность
лечения оценивалась на основании визуального контроля за течением раневого процесса, оценки количества и характера
раневого отделяемого, кровоточивости
ран, готовности ран к пластическим вмешательствам, приживлению трансплантатов
и заживлению донорских ран. Болевую реакцию непосредственно
при перевязке оценивали пациенты субъективно по интенсивности болевых ощущений
по 10 балльной шкале, где <br>
0 – отсутствие болевых ощущений, а 10 – максимальная по силе боль. Группы сравнения сопоставимы по глубине,
площади поражения, полу и возрасту.</p>



<p>В динамике оценивали уровень
лейкоцитоза и лейкоцитарную формулу. Микробиологическому
исследованию подвергали раневое отделяемое, определяли количественный
и качественный состав микрофлоры по общепринятым методикам.</p>



<p>Повторные
микробиологические исследования раневого отделяемого осуществляли на 7-е и 14-е сутки лечения. Видовой состав микрофлоры у
пациентов обеих групп был представлен St. aureus, Ps. aeruginosa,
St.epidermidis,
Рr. vulgaris,
у 22 пациентов (32,8%) идентифицировали микробные ассоциации.</p>



<p>Антибактериальная
терапия проводилась с учетом чувствительности выделенной микрофлоры, в комплексе лечения применялись
противовоспалительные препараты (мовалис, и др.),
венотоники (детралекс, вазокет), антигистаминные средства (супрастин, тавегил). В качестве стимуляторов
репаративных процессов применялись биогенные стимуляторы (солкосерил,
актовегин). Итогом проводимого комплексного лечения являлось выполнение кожных пластик или трансплантации ксенокожи
и радикальные хирургические вмешательства на венах.</p>



<p><strong>Результаты исследований и их обсуждение</strong></p>



<p>Больные
основной группы отмечали значительное снижение
болевого синдрома вплоть до его исчезновения в 15 случаях (табл. 1). У больных этой группы в более ранние сроки отмечена
стабилизация лабораторных показателей.</p>



<p><em>Таблица 1</em><strong><em> </em></strong></p>



<p><strong>Оценка выраженности болевых ощущений
при лечении трофических язв</strong><em></em></p>



<figure class="wp-block-table is-style-regular"><table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
  <tr>
    <td width="127" rowspan="2" valign="top"><p><strong>&#1057;&#1088;&#1086;&#1082;    &#1085;&#1072;&#1073;&#1083;&#1102;&#1076;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
    <td width="251" colspan="2" valign="top"><p><strong>&#1054;&#1089;&#1085;&#1086;&#1074;&#1085;&#1072;&#1103;    &#1075;&#1088;&#1091;&#1087;&#1087;&#1072;</strong></p></td>
    <td width="251" colspan="2" valign="top"><p><strong>&#1043;&#1088;&#1091;&#1087;&#1087;&#1072;    &#1089;&#1088;&#1072;&#1074;&#1085;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="127" valign="top"><p><strong>1    &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1072;</strong></p></td>
    <td width="125" valign="top"><p><strong>2    &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1072;</strong></p></td>
    <td width="127" valign="top"><p><strong>1    &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1072;</strong></p></td>
    <td width="125" valign="top"><p><strong>2    &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1072;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="127" valign="top"><p>&#1042;&#1086; &#1074;&#1088;&#1077;&#1084;&#1103; &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1080;</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>5,3 &plusmn; 0,6</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>4,3 &plusmn; 0,5</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>4,0 &plusmn; 0</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>5,0 &plusmn; 0</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="127" valign="top"><p>&#1063;&#1077;&#1088;&#1077;&#1079; 5 &#1084;&#1080;&#1085;&#1091;&#1090; &#1087;&#1086;&#1089;&#1083;&#1077; &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1080;</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>4,6 &plusmn; 0,4</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>3,1 &plusmn; 0,4</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>5,0 &plusmn; 0</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>4,0 &plusmn; 0</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="127" valign="top"><p>&#1063;&#1077;&#1088;&#1077;&#1079; 30 &#1084;&#1080;&#1085;&#1091;&#1090; &#1087;&#1086;&#1089;&#1083;&#1077; &#1087;&#1077;&#1088;&#1077;&#1074;&#1103;&#1079;&#1082;&#1080;</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>2,8 &plusmn; 0,5</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>3,1 &plusmn; 0,5</p></td>
    <td width="127" valign="top"><p>5,6 &plusmn; 1,8</p></td>
    <td width="125" valign="top"><p>4,0 &plusmn; 0</p></td>
  </tr>
</table></figure>



<p>До наложения повязок уровень обсемененности достигал 10<sup>4</sup>
КОЕ/см<sup>2</sup>, после начала
лечения раны очищались, количество гнойного отделяемого уменьшалось, появлялись
грануляции. Проведенные в динамике бактериологические исследования свидетельствуют, что по бактерицидной активности
Эктерицид<sup>®</sup> несколько уступает Левомеколю
и Левосину. Отмечено, что под воздействием Эктерицида<sup>®</sup> грануляции были
более яркими и ровными. Положительным моментом следует считать, что смена
повязок с Эктерицидом<sup>®</sup> проходила менее болезненно, чем повязок с
Левомеколем и Левосином.</p>



<p>У
исследуемых больных после проведения комплексного местного лечения с применением Эктерицида<sup>®</sup> улучшение
характеристик заживления ран наступало в следующие
сроки: к 2-3-м суткам от начала лечения уменьшался перифокальный отек, к 5-7-м
суткам существенно улучшалось качество грануляций и степень эпителизации ран. Динамика скорости заживления ран представлена в
табл. 2.</p>



<p><em>Таблица 2</em><em></em></p>



<p><strong>Скорость
заживления ран на фоне местного лечения Эктерицидом</strong><sup>®</sup></p>



<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
  <tr>
    <td width="234" rowspan="2" valign="top"><p><strong>&#1055;&#1086;&#1082;&#1072;&#1079;&#1072;&#1090;&#1077;&#1083;&#1080; (</strong><strong>M&plusmn;m)</strong></p></td>
    <td width="404" colspan="3" valign="top"><p align="center"><strong>&#1057;&#1088;&#1086;&#1082;&#1080;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="151" valign="top"><p><strong>&#1044;&#1086; &#1083;&#1077;&#1095;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
    <td width="132" valign="top"><p><strong>5-7 &#1089;&#1091;&#1090;&#1082;&#1080; &#1083;&#1077;&#1095;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
    <td width="121" valign="top"><p><strong>10-12 &#1089;&#1091;&#1090;&#1082;&#1080; &#1083;&#1077;&#1095;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103;</strong></p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="234" valign="top"><p>&#1055;&#1083;&#1086;&#1097;&#1072;&#1076;&#1100;    &#1087;&#1086;&#1074;&#1077;&#1088;&#1093;&#1085;&#1086;&#1089;&#1090;&#1080; &#1088;&#1072;&#1085;&#1099;, &#1084;&#1084;2</p></td>
    <td width="151" valign="top"><p>391,3&plusmn;100,42</p></td>
    <td width="132" valign="top"><p>364,7&plusmn;44,21</p></td>
    <td width="121" valign="top"><p>63,95&plusmn;20,2*</p></td>
  </tr>
  <tr>
    <td width="234" valign="top"><p>&#1057;&#1082;&#1086;&#1088;&#1086;&#1089;&#1090;&#1100;    &#1079;&#1072;&#1078;&#1080;&#1074;&#1083;&#1077;&#1085;&#1080;&#1103; &#1088;&#1072;&#1085;&#1099;, %</p></td>
    <td width="151" valign="top"><p>&#8211;</p></td>
    <td width="132" valign="top"><p>1,58&plusmn;0,44</p></td>
    <td width="121" valign="top"><p>4,72&plusmn;0,63*</p></td>
  </tr>
</table>



<p>*-р&lt;0,01 сравнительно с исходными данными</p>



<p>Существенных
отличий по срокам подготовки ран к операции у больных основной группы по сравнению с группой сравнения не отмечено.</p>



<p>В послеоперационном
периоде повязки с Эктерицидом<sup>®</sup> накладывали на трансплантаты и на донорские раны. Эктерицид<sup>®</sup>
наносили непосредственно на пересаженные аутодермотрансплантаты толщиной 2-3 мм
или на ксенотрансплантаты, затем раны укрывали 3-4 слоями марли. У
больных обеих групп первую перевязку проводили на 2-3 сутки после операции, в
последующем &#8211; каждые 2-3 дня. При отсутствии
выраженной экссудации повязка оставалась на ране до 5 суток. При первой перевязке
ран у больных группы сравнения с использованием мазевых или влажно-высыхающих
повязок во всех случаях повязки прилипали к ране, приходилось удалять их очень осторожно, что резко увеличивало
затраты времени на перевязку, во всех случаях происходило повреждение
молодого эпителия, местами отрыв трансплантатов
от ложа, что сопровождалось капиллярным кровотечением, в 23,5% случаев
появились очаги лизиса трансплантатов.</p>



<p>У
всех больных основной группы перевязки происходили безболезненно и
нетравматично, приживление трансплантатов отмечено на 90-95% площади, что расценивалось как хороший результат. Сроки завершения
эпителизации составили от 7 до 13
суток. Оценка интенсивности болевых ощущений через <br>
30 минут после смены повязок на
трансплантатах составляла 3,3±0,6 на участках, где раны были покрыты Эктерицидом<sup>®</sup>,
и 5,7±0,4 на ранах с влажно-высыхающими и мазевыми повязками.</p>



<p>На
донорских участках раны у больных основной группы зажили за <br>
11,7 суток, что на 1,4 дня раньше, чем у больных группы сравнения. Особого
внимания заслуживает тот факт, что заживление ран в основной группе во всех
случаях протекало без периферического воспаления, и болевые ощущения в раннем
послеоперационном периоде были гораздо
меньше, чем при традиционном способе ведения ран, так как повязка
сохраняла эластичность.</p>



<p>После
наложения первой повязки почти все больные отмечали незначительное жжение в ране, которое держалось 15-20 минут.
Последующие перевязки протекали почти
безболезненно. К специфическому запаху Эктерицида<sup>®</sup> больные быстро привыкали. Уже при снятии первой повязки у большинства
больных основной группы наблюдались очищение раны от
некротических тканей и появление здоровых грануляций
там, где они были плохо выражены, вялы, с цианотичным оттенком. </p>



<p>После второй и
последующих перевязок можно было констатировать бурный рост грануляционной ткани ярко красного цвета, исчезновение отечности,
быструю эпитализацию с краев раны, резкое уменьшение отделяемого.</p>



<p>Таким образом, у
больных основной группы с большей эффективостью выполняли кожные пластики (рис. 1-3) и трансплантации ксенокожи (рис.
4-6).</p>



<p>Рис.1.
Пациент Б., 56 лет. Трофическая язва до начала лечения.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="392" height="219" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1.jpg" alt="" class="wp-image-1551" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1.jpg 392w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/1-300x168.jpg 300w" sizes="(max-width: 392px) 100vw, 392px" /></figure>



<p>Рис.
2. Пациент Б., 56 лет. Трофическая язва на фоне лечения Эктерицидом<sup>®</sup>
(5-е сутки лечения).</p>



<figure class="wp-block-image size-large is-resized"><img loading="lazy" decoding="async" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/2.jpg" alt="" class="wp-image-1552" width="290" height="220"/></figure>



<p>Рис. 3. Пациент Б., 56 лет. Трофическая язва после аутодермопластики </p>



<p>(7-е сутки лечения).</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="344" height="247" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/3.png" alt="" class="wp-image-1553" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/3.png 344w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/3-300x215.png 300w" sizes="(max-width: 344px) 100vw, 344px" /></figure>



<p>Рис. 4. Пациент Х., 36 лет. Трофическая язва до начала лечения.</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="319" height="195" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4.png" alt="" class="wp-image-1554" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4.png 319w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-300x183.png 300w" sizes="(max-width: 319px) 100vw, 319px" /></figure>



<p>Рис.5. Пациент Х., 36 лет. Трофическая язва на фоне лечения Эктерицидом<sup>®</sup> (4-е сутки).</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="324" height="191" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/5.png" alt="" class="wp-image-1555" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/5.png 324w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/5-300x177.png 300w" sizes="(max-width: 324px) 100vw, 324px" /></figure>



<p>Рис. 6. Пациент Х., 36 лет. Трофическая язва после выполнения
ксенотрансплантации кожи (8-е сутки лечения).</p>



<figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="307" height="166" src="http://pharm.veleks.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/6.png" alt="" class="wp-image-1556" srcset="https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/6.png 307w, https://biolik.com.ua/wp-content/uploads/2020/01/6-300x162.png 300w" sizes="(max-width: 307px) 100vw, 307px" /></figure>



<p><strong>Выводы. </strong>Таким образом, включение в комплекс лечения трофических
венозных язв местного лечения с использованием
Эктерицида<sup>®</sup> (ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», Украина) приводит к улучшению процессов репарации, что
позволяет в кратчайшие сроки подготовить больных к
операциям на венах нижних конечностей. Экономическая
эффективность применения Эктерицида<sup>®</sup> заключается в сокращении числа перевязок и экономии перевязочных материалов, в сокращении
сроков лечения больных.
Отмечена способность Эктерицида<sup>®</sup> к активной мобилизации защитных сил
организма, ускорению и усилению
реактивных и регенеративных процессов в тканях и клетках
раны, благодаря чему Эктерицид<sup>®</sup>
эффективен при лечении не только «свежих», но и длительно существующих
трофических язв.</p>



<p><strong>Литература</strong></p>



<ol><li>Васютков В.Я., Проценко Н.В.
Трофические язвы стопы и голени/ <br>
Васютков В.Я., Проценко Н.В.. – М., 1993; 160 с..</li><li>Флебология: Руководство для врачей/ В.С. Савельев, В.А. Гологорский, <br>
А.И. Кириенко [и др.]/ Под ред. В.С. Савельева. &#8211; М.:
Медицина, 2001.-<br>
664 с.</li><li>Иванова Ю.В. Комплексное лечение
послеоперационных гнойно -септических осложнений/ дисс. д. мед.н./ Ю.В. Иванова. &#8211; Киев, 2008. – 284 с.</li></ol>



<p>4.&nbsp; Хохлов А.М.,
Наумова Т.М., Хохлова И.В. Тактика консервативного лечения хронической венозной недостаточности, осложненной трофическими язвами / А.М. Хохлов, Т.М. Наумова, И.В. Хохлова //Тр.V конф.
ассоц. флебологов России. &#8211; М.,2014.- С. 313-314.</p>



<p>5. Со1еrige Smith // Рlеbо1оgу, 2009; 14, Suрр1. 1.</p>



<p>Комплексне лікування трофічних виразок венозної етіології</p>



<p><strong><em>Ю.В. Іванова, І.В. Пуляєва, Є.Г. Черкашенінов</em></strong></p>



<p><strong>Резюме. </strong>Методика підготовки трофічних виразок до оперативних втручань з використанням Ектерициду<sup>®</sup> застосована у 32 хворих з трофічними виразками
венозної етіології.
Показано, що така методика дозволяє покращити результати лікування за рахунок дії на мікробний фон і пригнічення запальної реакції, досягти покращення процесів репарації, підготувати хворих
до аутодермопластики і операцій на венах нижніх кінцівок.</p>



<p><strong>Ключові слова: </strong><em>трофічні
виразки, Ектерицид</em><em><sup>®</sup></em><em>, місцеве лікування.</em></p>



<p><strong>Summary.
</strong>Method of trophic ulcers preparing to surgical
interventions using Ectericid <sup>® </sup>was used in 32 patients with trophic venous
ulcer. It is shown that this method improves the results of treatment by means
of action on the microbial flora and suppression of inflammatory reactions, achieve improvement of repair processes and
prepare patients for autodermoplasty
and for surgical treatment of the veins
of the lower extremities. </p>



<p><strong>Key words: </strong><em>trophic ulcers, Ectericid</em><em><sup>®</sup></em><em>, local treatment</em>.</p>



<p><em>Журнал «Харківська хірургічна
школа», № 5-6 (92-93), 2018, с. 127-130</em></p>
<p>Запис <a href="https://biolik.com.ua/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-%d1%82%d1%80%d0%be%d1%84%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85-%d1%8f%d0%b7%d0%b2/">КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВ ВЕНОЗНОЙ ЭТИОЛОГИИ</a> спершу з'явиться на <a href="https://biolik.com.ua">Біолік Фарма - фармацевтичний завод в Україні</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">1545</post-id>	</item>
	</channel>
</rss>
